Реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
горії ретроспекції й проспекції як форми дисконтинуума. Вони - “перепочинок” у бігу лінійного розгортання тексту. Через ці категорії здійснюється той процес, без якого неможливе осмислення того що відбувається.
Ретроспекція заснована на здатності нашої памяті втримувати раніше повідомлене й зчіплювати його з повідомлюваним у даному відрізку оповідання [9, с.89].
За допомогою проспекції автор націлює увагу читача, мобілізує його творчий потенціал, угадує те, що буде викладено надалі при розгортанні тексту.
Ретроспекція й проспекція як категорії тексту виконують аналогічні функції.
Ретроспекція граматична категорія тексту, що поєднує форми мовного вираження, що відсилають читача до попередньої змістовно- фактуальної інформації. Ретроспекція проявляється подвійно:
а) коли попередня інформація вже була викладена в тексті;
б) коли попередня інформація, необхідна для звязку подій повідомляється, перериваючи поступовий рух тексту, тобто відбувається перестановка тимчасових планів оповідання.
Автор словесного твору, повертаючи читача до вже раніше повідомлених фактів, мабуть, надає якесь значення цим фактам, залучаючи до них увагу читача, змушуючи його втримувати в памяті окремі моменти повідомлення. Ретроспекція може бути представлена в тексті в трьох видах залежно від того, яка прагматична установка лежить у її основі:
а) відновити в памяті читача раніше подані відомості або повідомити йому нові, стосовні до минулого й необхідні для розуміння шляхів подальшого розгортання оповідання;
б) дати можливість переосмислити ці відомості в нових умовах, в іншому контексті, з обліком того, що було сказано до ретроспективної частини;
в) актуалізувати окремі частини тексту, опосередковано стосовні до змістовно-концептуальної інформації.
Отже, категорія ретроспекції неминуче спричиняє переоцінку вже отриманої інформації. Ретроспекція особливо ефективно сприймається при повторному й багаторазовому прочитанні тексту.
Практично кожний текст у якімсь ступені заснований на ретроспекції. Послідовне нагромадження інформації неможливо без утримання в памяті інформації, отриманої раніше.
Ретроспекція може бути субєктивно-читацькою, обєктивно-авторською, тобто вона може бути результатом індивідуального творчого сприйняття континуума оповідання або ж результатом авторських посилань на попередні частини тексту. Субєктивно-читацька ретроспекція полягає в тім, що читач може подумкою вертатися до вже прочитаних частин, у той час як обєктивно-авторська ретроспекція повертає читача до певних відрізків тексту за бажанням автора.
Субєктивно-читацька ретроспекція є важливим компонентом породження співпереживання. Читач завжди піддає одержувану інформацію критичній оцінці, свідомо-аналітичній або несвідомо-естетичній. Така оцінка по суті веде до реалізації ретроспекції: необхідність згадати ті відрізки тексту, ті характеристики, ті події, які породили ту або іншу оцінку. Таким чином, у цій категорії тексту особливо тісно переплітаються лінгвістичні й психолінгвістичні його параметри [19, с.211].
Подібно ретроспекції проспекція - один із прийомів оповідання, що дає читачеві можливість ясніше уявити собі звязок і обумовленість подій і епізодів. Знаючи, що відбудеться надалі, він глибше проникає в змістовно-концептуальну інформацію, оскільки сьогодення зявляється перед ним у трохи іншому плані.
Проспекцію теж можна розділити на обєктивно-авторську й субєктивно-читацьку.
Розділ 2. Особливості реалізації категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах
2.1 Ретроспекція, її семантичні типи, функції
Ретроспекція в структурі тексту має різні форми презентації. Розрізняються два типи ретроспекції: композиційно-текстова й відсильна. Наявність у тексті композиційно-текстової ретроспекції веде до утворення відрізка тексту, який можна назвати ретроспективною частиною оповідання.
Наприклад:
Ms. Forman remembers that the mistress of ceremonies was a dominatrix wearing an orange eye patch and black bangs of a shoe-polish sheen, her body poured into a purple and black hour-glass gown. Introducing herself as Ms. Astrid (in real life Kate Valentine), she explained to the 200-member audience that Selena Luna, the “Pocket Venus” from Los Angeles, would face off against the East Villages Miss Dirty Martini (“Just call me Dirty everybody does”), an odalisque of operatic proportions, given name Linda Marraccini.(The New York Times, 2008)
Дія відсильної ретроспекції проявляється в тім, що в тексті виникають ретроспективне посилання.
Наприклад:
Rufus was first hospitalized at the time of the 1986 meeting on the human genome. Watson realized that he would never really find out what was wrong with him until he could isolate the genes. But, he knew for sure that he would have never believe before that could have happened. (The New York Times, 2007)
Виділені типи ретроспекції відрізняються по темпоральній співвіднесеності із сюжетним часом. Композиційно-текстова ретроспекція виводить читача з рамки сюжетного часу; відсильна функціонує в рамках синхронного розвитку оповідання (у другому прикладі на це вказує прислівник “before”)
Ретроспекція, що реалізується в рамках одного або декількох абзаців, визначається як концентрована; ретроспекція, що розосереджена по всьому тексту, визначається терміном розсіяна.
Функція ретроспекції розглядається з погляду її ролі в передачі змістовно-фактуальної та змістовно-концептуальної інформації, організації цілісності художнього твору і її значення в розвитку сюжету твору.
Можна виділити дві основні функції ретроспекції: