Психолого-педагогічні умови організації уроку з трудового навчання
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
аються поступово розвязувати нескладні завдання, в їхній діяльності зявляються елементи творчості.
Основою розвитку якостей особистості, які потрібні для успішної участі в трудових процесах, є продуктивний характер праці учнів.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ШКІЛЬНИХ МАЙСТЕРЕНЬ ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА УМОВА
2.1 Характеристика приміщень і обладнання
Сьогодні школи нашої держави забезпечені навчальними майстернями, проте далеко не всі з них відповідають сучасним вимогам: санітарно-гігієнічним, безпеки і правильної організації навчального процесу. Тому, починаючи працювати, молодий спеціаліст повинен критично проаналізувати стан матеріальної бази і вжити всіх заходів, щоб привести її у відповідність з вимогами методики трудового навчання.
Шкільні навчальні майстерні будують за типовими проектами. Вони можуть займати окреме приміщення або розташовуватися безпосередньо в школі. Більш доцільним є перший варіант, бо навчальний процес у майстернях супроводиться виробничим шумом, що до певної міри заважає проведенню занять у класах.
Навчальні майстерні, якщо вони винесені в окреме приміщення, крім майстерень з обробки деревини і металів, містять звичайно кабінет обслуговуючої праці. Якщо майстерні розраховані також на учнів старших класів, то тут можуть бути кабінети автосправи, електротехніки, радіотехніки та ін. Такі майстерні найчастіше є міжшкільними, тобто вони обслуговують школи певного мікрорайону. У звязку з цим тут передбачають допоміжні приміщення: вестибюль з гардеробом, убиральню з умивальником, буфет та ін.
Навчальні майстерні в школі можуть бути комбінованими, коли обробка деревини, металів і всі інші види навчальних робіт виконуються в одному приміщенні, і такими, що мають окремі приміщення для обробки деревини та обробки металів і виконання електромонтажних робіт.
Навчальні майстерні можуть бути, нарешті, у пристосованих приміщеннях, найчастіше в класах. При всіх варіантах навчальні майстерні бажано розміщувати на першому поверсі.
Яке б приміщення не займали навчальні майстерні, вони повинні відповідати єдиним нормативам площі на одиницю устаткування і на робоче місце. Нормативи становлять у середньому 5,5 - 4,0 м2 на робоче місце на слюсарному відділенні, 4 - 5 м2 на робоче місце на столярному відділенні, 5 - 6 м на один невеликий металообробний верстак. У цілому приміщення столярного і слюсарного відділень майстерень мають бути не менші, як 66 м , а приміщення комбінованих майстерень 90 м2. Мінімальна висота приміщень майстерень 3 м. Крім виробничої площі, як було вже сказано, у навчальних майстернях передбачають допоміжні приміщення. Перш за все це інструментальні, де зберігаються інструменти і вироби учнів, а також оброблювані матеріали. За типовими проектами на інструментальні відводиться по 16 м2. Для більшої зручності їх бажано розміщувати поряд з відповідними відділеннями майстерень. Оскільки в майстернях звичайно використовують трифазний струм, в інструментальній монтують розподільний щит. Тут же встановлюють знижувальний трансформатор на 36 В для живлення ламп місцевого освітлення. У кожному відділенні навчальних майстерень установлюють умивальники з розрахунку один умивальник на 20 учнів. Типовими проектами в навчальних майстернях передбачено запасний вихід на випадок пожежі. Цей вихід використовується також для транспортування матеріалу і відходів [20].
Основним устаткуванням у навчальній майстерні є слюсарний і столярний верстаки, свердлильні та токарні верстати для обробки деревини і металів. Досить актуальним на сьогодні є питання про створення устаткування, яке регулювалося б за висотою. Адже на тому самому робочому місці доводиться працювати учням V VII класів, які значно відрізняються за зростом. У попередньому розділі згадувалося вже про те, що, працюючи на робочих місцях, які не відповідають зросту, учні не можуть дотримуватися правильних робочих поз, що в свою чергу негативно впливає на розвиток організму дитини.
Рис. 1. Слюсарний верстат
Подано вже пропозиції щодо регулювання робочих місць за висотою. При роботі на деревообробних і металорізальних верстатах цього досягають за рахунок деревяних підставок, які кладуть під ноги.
У практиці роботи шкіл можна зустріти спеціальні конструкції слюсарних і столярних верстаків. Наведемо конструкції деяких з них. На рис. 4 показано слюсарний верстак, запропонований учителем московської школи. Верстак призначений для виконання учнями VXI класів слюсарних і електромонтажних робіт. Його можна використати як стіл для конспектування пояснень учителя і виконання графічних робіт. Для цього лещата встановлюють трохи лівіше від середини кришки верстака [17].
При проведенні електромонтажних робіт лещата 11 з верстака знімають і прибирають у лівий ящик. Верстак має досить простий підйомний пристрій для регулювання висоти кришки разом з лещатами, що дає змогу змінювати висоту верстака від 730 до 1000 мм.
Каркас 8 верстака виготовлений із зварених стальних труб і кутника. Кришка 9 стола це металева рама, в яку закладено дошки з твердих порід деревини товщиною 30 мм. Зверху кришку покривають листовим металом товщиною І - 2 мм. Під кришкою верстака розміщують два висувних ящики 5 для зберігання інструментів та пристроїв і сидіння 6. Знизу до кришки кріплять упор 2.
Фіксатори 4 фіксують напрямні трубки кришки в трубах ніжок каркаса. Кришка піднімається за допомогою гвинта 7.
На кришц