Психологія сімейних відносин
Контрольная работа - Психология
Другие контрольные работы по предмету Психология
? довіряти дитині і давати їй час для власних роздумів", “У сімї треба поважати таємницю, між її членами має бути певна дистанція", “Сперечатися, але не сваритися - обовязкова умова культури сімейного виховання дитини”, ”Сімейні взаємини - не академія наук, згода вища за істину", “Культура подружніх взаємин формує доброзичливу особистість". Після закінчення обговорення узагальнювали висловлені думки, підсумовували.
5. У чому полягають відмінності між психологічним консультуванням і психотерапією?
Розвязання:
Консультативна діяльність соціально-психологічної служби за своїми завданнями стоїть близько до просвітницької та профілактичної і є однією з важливих форм їх проведення. Разом із тим консультування - це специфічний вид практичної роботи психолога, що характеризується особливими формальними і змістовими ознаками.
Поняття психологічного консультування. Розгляд цих ознак почнемо з визначення самого поняття "психологічне консультування". Це поняття є чи не найбільш уживаним в літературі, присвяченій питанням психологічної допомога, і, на перший погляд, видається цілком чітким і зрозумілим. Проте в його трактуванні різними авторами існують певні розбіжності.
Можна сказати, що у вітчизняній психології загальноприйнятим є розуміння психологічного консультування як психологічної допомоги здоровим людям у складній життєвій ситуації. Однак при цьому в деяких працях термін "психологічне консультування" вживається як синонім понять "психотерапія" (позамедична модель) і "психологічна корекція", оскільки вказані поняття, на думку авторів, тотожні як за змістом (використання групової динаміки, особливостей контакту консультанта і клієнта, спеціальних технік), так і за кінцевою метою - створення сприятливих умов для повноцінного особистісного розвитку, спілкування, життя в цілому тих, хто звертається по допомогу.
Інші автори, не заперечуючи близькість за змістом понять "психологічне консультування" і "психотерапія", вважають доцільним усе ж закріпити поняття "психологічне консультування" за сферою допомоги здоровим людям, залишивши поняття "психотерапія" сфері допомоги психічно хворим, оскільки, по-перше, консультативна робота із здоровими людьми не є терапією (лікуванням) у точному значенні цього слова, по-друге, професійні дії психолога-консультанта і психотерапевта у цих різних сферах допомоги людям мають суттєві відмінності, що зумовлюються передусім мірою відповідальності спеціаліста за стан клієнта (Е. Ейдеміллер, В. Юстицький, Г. Абрамова).
Існує позиція, згідно з якою консультування зорієнтоване переважно на допомогу клієнтові в реорганізації його міжособистісних стосунків, у той час як психотерапевтичний вплив спрямований насамперед на розвязання глибинних особистісних проблем людини, що лежать в основі більшості життєвих труднощів і конфліктів (Ю. Альошина). Отже, розмежування понять "психологічне консультування" і "психотерапія" тут здійснюється на основі розведення змісту роботи, яку виконують психолог-консультант і психотерапевт, що зумовлює різні вимоги до ступеня їхньої психологічної підготовки.
У галузі вікової та педагогічної психології поняття "психологічне консультування" найчастіше трактується як вид психологічної допомоги, який має діагностично-рекомендаційний характер і є засобом підвищення психологічної компетентності педагогів і батьків (І. Дубровіна, Р. Овчарова).
Інколи до числа завдань психологічного консультування включають не лише діагностичні та рекомендаційні, а й корекційні (Г. Бурменська, О. Карабанова, О. Лідере).
Поняття "психологічне консультування" вживають і в тих випадках, коли йдеться про інформування психологом різних спеціалістів (лікарів, юристів, політиків і т.д.) з тих чи інших питань, що потребують його компетенції. Нарешті, говорячи про психологічне консультування, нерідко мають на увазі будь-яку послугу або комплекс послуг, що надаються у психологічній консультації.
Як бачимо, у вітчизняній психології поняття "психологічне консультування" вживається то в більш широкому, то в менш широкому значенні. При цьому кожний з цих аспектів у різних авторів представлений неоднаковим змістом.
Список використаних джерел
- Бондарчук О.І. Психологія сімї. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.
- Психология семьи: Сборник статей. - М.: ООО "Вопросы психологии", 2002. - 160 с.
- Федоренко Р.П. Психологія молодої сім`ї і сімейна криза. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 168с.
- Целуйко В.М. Психология современной семьи: Книга для педагогов и родителей. - М.: ВЛАДОС, 2004. - 287 с.
- Шнейдер Л.Б. Основы семейной психологии. - М.: МПСИ, 2003. - 927 с.
Додатки
Додаток 1. Програма педагогічного тренінгу для батьків “Культура взаємин батьків і дітей"
Загальна кількість занять - 14
Кількість тем - 7
Пояснювальна записка
Педагогічний тренінг для батьків “Культура взаємин батьків і дітей" - комплексно-інтегративний курс, заняття якого спрямовані на підвищення культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку, вдосконалення умінь та навичок культури спілкування з дітьми. Зміст програми тренінгу складають завдання на формування в дорослих членів сімей потреби створювати та будувати авторську модель “щасливих батьківсько-дитячих взаємин”, за яких пан?/p>