Психологія особистості управлінця або навіщо мені потрібна психологія та педагогіка

Контрольная работа - Менеджмент

Другие контрольные работы по предмету Менеджмент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: "Психология личности управленца или зачем мне нужна психология и педагогика"

 

Зміст

 

Вступ3

1. Особистість керівника як вирішальний фактор управління4

1.1 Виховання памяті5

1.2 Розвиток уваги5

1.3 Вміння слухати6

2. Психологія про вміння вибирати стиль керівництва8

2.1 Означення необхідності вибору стилю керівництва8

2.2 Авторитарний стиль9

2.3 Демократичний стиль10

2.4 Ліберальний стиль11

3. Мистецтво керівника долати конфлікти13

Висновки18

Література19

 

Вступ

 

Управління людьми нелегкий процес. Він вимагає від керівника знань в різноманітних сферах людської діяльності. Серед них, по-перше, слід вважати знання специфіки свого виробництва, глибокого розуміння технологічних процесів, які є характерними для даного підприємства. Тільки керівник-професіонал здатний вірно оцінити діяльність підлеглих, надати їм відповідну характеристику, визначити кваліфікацію, вірно спланувати і ефективно організувати роботу колективу.

Психологічний аспект управління постає не менш важливим, ніж виробничий. Керівник повинен бути добрим психологом: йому треба знати й розуміти людей, вміти відповідати їм взаємністю. В цьому плані дуже важливою стає для керівника завдання створення сприятливого клімату в робочій групі, від якого дуже часто залежить кінцевий результат виробництва. Несприятливий психологічний клімат, навпаки, здатен звести нанівець зусилля керівників підприємства, підірвати його фінансове благополуччя і навіть сприяти банкрутству компанії.

В даній роботі висвітлені найбільш актуальні психолого-педагогічні моменти управлінської діяльності керівника, а саме: визначення найбільш ефективних стилів управління персоналом, створення сприятливого психологічного клімату в робочому колективі, застосування психологічних знань для подолання конфліктів серед підлеглих. Крім цього, в великій степені успішність управління залежить від особистості керівника, який постійно повинен піклуватися про самовдосконалення себе як особистості. Все це стосується саме області психологічних знань і повинно використовуватися управленцем, якщо він хоче, щоб його діяльність була ефективною.

 

1. Особистість керівника як вирішальний фактор управління

 

Особистість керівника є основним елементом в структурі успішного управління. Навіть, якщо людина, яка має владні повноваження, вірно і грамотно виконує службові обовязки та компетентна в питаннях професійної діяльності, в неї може виникнути безліч проблем в процесі управління, і буде це повязано саме з її індивідуальними якостями.

Знання психології і педагогіки дозволяє не тільки зрозуміти свої "слабкі" місця, але й застосовувати ефективні прийоми і методи для підвищення комунікативної "привабливості", для набуття особистісних рис, які найбільш притаманні керівникові.

Всі індивідуальні властивості керівника, які йому необхідні для успішного управління, можна звести до двох груп: інтелектуальні властивості і комунікативні властивості.

До інтелектуальних властивостей слід віднести такі як: память, увага, мислення, мовлення, уява, фантазія, вміння викласти свої думки на папері.

До комунікативних властивостей вміння слухати співрозмовника, здатність донести свою думку до людини. Велике значення має опанування правилами психогігієни спілкування та навичками безконфліктної поведінки.

Враховуючи те, що керівник повинен постійно піклуватися про зріст себе як особистості, доцільно зупинитися на тому, як знання в галузях психології і педагогіки можуть допомогти людині розвити в собі необхідні якості для професійної діяльності.

Як приклад можна навести декілька практичних прикладів, які вирішуються в межах педагогіки і психології для сприяння самовдосконаленню особистості.

 

1.1 Виховання памяті

 

Психологія і педагогіка трактують, що не існує слабкої памяті самої по собі. Слабка память є не що інше, як слабка увага і розпорошена спостережливість, яка спрямована одночасно на кілька предметів. Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички концентрації думки спеціальними вправами. Такі вправи розроблені і є доступними в спеціальної психологічної і педагогічної літературі.

Удосконалення памяті вимагає постійних тренувань. Регулярна й напружена робота памяті стає звичкою, створює умови для продуктивної памяті.

У зрілому віці розвиток памяті тісно повязаний з професійною діяльністю, спочатку з практичним засвоєнням знань та вмінь, яких потребує виконання обовязків, а потім фаховим зростанням, творчим розвязанням виробничих питань, удосконаленням праці, організацією виробництва. Ініціативна, творча робота вимагає величезного досвіду й безперервного засвоєння нових знань, високої лабільності процесу відтворення відомостей, що зберігаються в памяті.

Виховання памяті нерозривно повязане з вихованням самої особистості. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвиткові доброї памяті. Інтерес, зацікавленість, активне ставлення до професійної діяльності сприяють мимовільному запамятовуванню.

 

1.2 Розвиток уваги

 

Виховання памяті нерозривно повязано з розвитком уваги.

Увага, за означенням із психології, форма організації психічної дія