Психологія емоцій
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
кі із цих моделей залишаються незмінними протягом всього життя тварини від народження до смерті. Ми знаємо, що людина народжується з дуже обмеженим набором рефлексів, і лише деякі з них, начебто рефлексу моргання, залишаються з ним назавжди. Рефлекси й інстинкти ригідні, вони жорстко привязані до стимулу, їх явно недостатньо, коли ситуація вимагає ухвалення рішення в ситуації вибору або в ситуації, що вимагає гнучкості поводження.
Однак рефлекси й інстинкти забезпечують адаптацію індивіда, постачаючи його чітко певним способом реагування на обмежений, постійний набір обєктів і явищ навколишнього середовища. Те ж саме можна сказати про мотиви, які ми називаємо драйвами, - про голод, спрагу, сексуальний потяг, уникання болю й потреби у виведенні з організму продуктів життєдіяльності. Ці мотиваційні системи необхідні для виживання людини. Їх іноді називають потребами виживання, оскільки вони поряд з регуляторної хімічної, або гомеостатичної, системою забезпечують наше фізичне благополуччя.
Але як і для чого виникли емоції? У міру еволюції наших предків період дорослішання й навчання молодих особин ставав усе більше тривалим-їм був потрібний все більший і більший строк, щоб навчитися добувати їжу, піклуватися про себе. Для того щоб дитина вижила, між нею і людиною, яка дбає про неї (звичайно це мати), повинна була виникнути тісна взаємна прихильність. Ми не знаємо, яким образом вона виникла і як трансформувалася в ході еволюції, але, ґрунтуючись на даних сучасних досліджень, можна із упевненістю затверджувати, що цементуючим фактором взаємної прихильності матері й дитини є емоції. Наочним доказом тому може стати простий експеримент. Залишіть на кілька хвилин однорічної дитини без матері в незнайомій кімнаті. Більшість дітей відреагує на розлуку яскравою емоцією. Якщо ж звязок між матірю й дитиною порушується на більше тривалий час або порушена постійно, ми можемо спостерігати букет негативних емоцій, які в окремих випадках переростають у важкі форми депресії й здатні викликати навіть загальне виснаження організму.
Безсумнівно, однієї із причин виникнення людських емоцій у ході еволюції була необхідність забезпечити соціальний звязок між матірю й дитиною. Екологічна ніша людської дитини така, що носієм всіх когнітивних, соціальних і фізіологічних навичок, необхідних для виживання дитини, є дорослий. Дитина просто не вижила б, якби його мати не відчувала потужної потреби тримати його на руках. Дитина у всьому залежить від матері: вона задовольняє його потреби в їжі, теплі, відході, захищає його від небезпеки. Не дуже давно ми зрозуміли, що, крім усього цього, дитині для фізичного здоровя й психологічного благополуччя необхідна також і батьківська любов. Навіть дорослому буває важко впоратися з життєвими безладдями, якщо він обділений любовю. Саме такого роду позбавлення лежить в основі багатьох психологічних порушень, і особливо депресії.
Іншою причиною виникнення емоцій була нагальна потреба в засобах комунікації між матірю й дитиною, так само як і між дорослими людьми. Численні дослідження, присвячені питанням емоційного розвитку дитини, показують, що задовго до того, як дитина починає розуміти звернену до неї мову й вимовляти окремі слова, вона уже може повідомляти навколишніх про свій внутрішній стан за допомогою деякого набору сигналів. Наприклад, голод і біль можуть проявлятися через, зовнішнє вираження фізичного страждання. Про ситуацію, інтересі до людини або предмета сигналізує вираження радості й інтересу в наявності дитини, тоді як фрустрація виражається гнівом.
Подібна система соціальної комунікації, що базується на емоційній експресії, життєво важлива, тому що без її звязок між матірю й дитиною була б неможлива. Дослідження показують, що батьків, діти яких страждають хворобою Дауна, дуже засмучує й гнітить ті обставини, що діти не можуть повідомляти їм про свої переживання за допомогою міміки й інших способів емоційної комунікації.
Емоції необхідні для виживання й благополуччя людини. Не маючи емоції, тобто не вміючи випробовувати радість і сум, гнів і провину, ми не були б повною мірою людьми. Емоції стали одним з ознак людяності. Не менш важлива й наша здатність співпереживати чужим емоціям, здатність до емпатії, так само як і здатність виразити емоцію словами, розповісти про неї. Еволюційне значення емоцій полягає в тому, що вони забезпечили новий тип мотивації, нові поведінкові тенденції, більшу варіативність поводження, необхідні для успішної взаємодії індивіда з навколишнім середовищем і для успішної адаптації.
Від фізіологічного драйву до емоції: голод, смакові відчуття, відраза
Неможливо сказати напевно, яким образом у процесі еволюції людина прийшла до такого різноманіття емоцій, які характерні для нього зараз. Ми можемо тільки припускати, що вже перші живі організми мали якісь механізми, що дозволяли їм реагувати на стимули навколишнього середовища, тобто приймати або відкидати їх, наближатися до них або відсторонятися від них.
Деякі емоції могли розвитися із сенсорних процесів і фізіологічних драйвів, повязаних з базовою реакцією наближення-відсторонення. Схоже, що саме таких корінь має емоція відрази. Відмова від їжі на основі смакових відчуттів - це найпростіший і найбільш ранній приклад емоції відрази. Здатність найпростіших вірусів уникати небезпечного стимулу, можливо, є прототипом реакції відрази, яку можна спостерігати в людини, що пробує несмачну їжу. Н