Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

бєкт, можливість перебування джерела звуку за допомогою повороту голови й очей, прислухання до мови, розвиток здатності знаходити захований обєкт і розглядати два обєкти.

5. Визначають стан розвитку дій із предметами. Для цього пропонують дитині старше 4 місяців брязкальце й оцінюють захоплення, її швидкість і точність, рухи пальців при захопленні, тривалість тримання, характер маніпуляцій. Дітям старше 8 місяців пропонують потім друге брязкальце. Оцінюють можливість її захоплення та тримання двох іграшок. Другу іграшку пропонують спочатку з боку вільної руки, а потім з боку зайнятої руки, зясовують можливість перетинання рукою середньої лінії і погляду при захопленні другої іграшки. У дітей старше 10 місяців вивчають формування обхідних рухів. Для цього, зацікавивши дитину іграшкою, її забирають за екран 20*20 см, розташований в одному з полів зору дитини (правому або лівому). Іграшку розміщують з того краю екрана, який знаходиться в безпосередній близькості від сусіднього поля зору, залучають до неї увага дитини, а потім ховають її за екран, намагаються не припиняти торохтіння іграшки, так повторюють кілька разів. Реакція вважається виконаної, якщо дитина дістає іграшку через екран. Діти до року частіше дістають іграшку рукою, що знаходиться в одному полі зору з барєром, і тільки до року зявляється діставання іграшки дальшої від барєра рукою з перетинанням середньої лінії погляду. Особливу увагу варто звернути на тривалість інтересу дитини до дій із предметами і на збереження зорового контролю за цими діями. Дітям старше 10 місяців пропонують кілька іграшок і оцінюють можливість поперемінної маніпуляції з двома і більш обєктами, а також захоплення третьої іграшки. Особлива увага варто звернути на розвиток дії дитини з предметами, що беруть участь у процесі годування: пляшечкою, ложкою, чашкою. Також особливу увагу звертають на розвиток інтересу й уміння маніпуляції з маленькими предметами, узяти які можна тільки двома пальцями: вказівним і великим.

6. Визначають стан розвитку способів взаємодії з дорослим; зясовують наявність емоційних і зорових контактів між матірю та дитиною, намагаються встановити подібного роду контакти між дитиною і дослідником, зясовують у матері, чи розуміє вона бажання дитини, про що говорить їй дитячий плач, чи існують у плачі паузи для реакції дорослого, чи є лемент дитини модульованим, якого типу гри існують у репертуарі їх спілкування, чи дивиться дитина в очі матері, маніпулюючи з іграшками в її присутності і під її контролем, чи розуміє дитина елементарні інструкції, виражені мімікою або жестом, особливі слова-мітки і деякі слова і, нарешті, чи володіє дитина „вказівним” жестом [24].

7. У процесі всього обстеження визначають стан розвитку емоційних і голосових реакцій, відзначають характер і виразність посмішки аналізують, у яких ситуаціях вона найчастіше зявляється. Звертають увагу на характер негативних емоційних проявів, їх домінування або відсутність на загальному фоні настрою, на здатність стримувати лемент, пхикання або плач. При сприйнятті змін у ситуації, на можливість припинення плачу при переключенні на яку-небудь діяльність. Варто оцінити формування відносин прихильності з близькими дорослими, відсутність або наявність реакцій сторожкості при спілкуванні з незнайомими людьми.

При аналізі голосових реакцій відзначають частоту їх виникнення, розмаїтість, можливість появи відповідних звукових реакцій, а також форму - гукання, гуління, белькіт, перші склади.

 

Висновок

 

Період новонародженості та раннього дитинства характеризується інтенсивністю розвитку всіх психічних процесів. Протягом першого року життя активно розвиваються не тільки сприйняття і рухи, але і память. Саме в цей час формуються всі генетичні види памяті - емоційна, моторна, образна, вербальна.

Ранній вік - це період з 1 року до 3 років. У цей час відбуваються найважливіші зміни в психічному розвитку дітей - формується мислення, активно розвивається рухова сфера, зявляються перші стійкі якості особистості. Велике значення для психічного розвитку в цьому віці має і формування сенсорики. Важливою характеристикою цього вікового етапу є лабільність емоційної сфери дитини. Дитячий вік закінчується кризою першого року життя, обумовленою становленням ходьби і мови.

З психопатологічних і психосоматичних розладів, характерних для періоду новонарожденості, дитинства і раннього дитинства, виділяють (В.В.Ковальов) такі синдроми, як: синдром невропатії, синдром раннього дитячого аутизма, гіпердинамічний синдром, синдроми страху.

До характерних для дітей у період новонарожденості, дитинства і раннього дитинства належать такі психосоматичні розлади, як: дитяча колька, аерофагія, відригування, відсутність апетиту (анорекся), перекручення апетиту, жуйка (мерицизм), недостатнє збільшення маси тіла або тучність, запор (констипація), енкопрез (нетримання калу).

Обстеженні дітей раннього дитинства має ряд особливостей. Дітей у віці від 1 року до 2 років рекомендується обстежувати в безпосередній близькості від мами, бажано, щоб дитина сиділа в неї на колінах. Інакше тривога, що виникає в дітей цього віку в незнайомій ситуації, може сильно ускладнити обстеження. Діти старше двох років значно швидше адаптуються в експериментальній ситуації, легше вступають у контакт із дослідником і охоче захоплюються діяльністю з новими для них іграшками. При цьому присутність мами часто ?/p>