Прояв агресії у підлітків з адіктивною поведінкою

Дипломная работа - Психология

Другие дипломы по предмету Психология

Зміст

 

Вступ

1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою

1.1 Аналіз проблеми дослідження у вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі

1.2 Причини виникнення адіктивної поведінки підлітків

Висновки до розділу 1

2. Особливості прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою

2.1 Біологічні та соціальні детермінанти, сприяючі закріпленню агресії у підлітків

2.2 Агресія як один з наслідків адіктивної поведінки підлітків

Висновки до розділу 2

3. Емпіричне дослідження прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою

3.1 Обгрунтовування вибору методик дослідження

3.2 Аналіз результатів визначення акцентуації характеру за допомогою методики К. Леонгарда і М. Шмішека

3.3 Аналіз результатів виявлення показників та форм агресії за допомогою методики А. Басса і А. Дарки

3.4 Аналіз результатів виявлення ранішніх ознак алкоголізму за допомогою опитувальника К.К. Яхина, Д.М. Мендельовіча

3.5 Методи профілактики агресії у підлітків з адіктивною поведінкою

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Актуальність дослідження полягає в тому, що з кожним роком зростає число неповнолітніх з девіантною поведінкою, що виявляється в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм та ін.). В крайніх формах почали виявлятися жорстокість і агресивність. Агресивність формується переважно в процесі ранньої соціалізації в дитячому і підлітковому віці, і саме цей вік найбільш сприятливий для профілактики та корекції.

Як відзначає І.С. Кон, не дивлячись на те, що девіантна поведінка виявляється в різних формах, всі вони взаємозвязані. Пияцтво, вживання наркотиків, агресивна поведінка, протиправну поведінку утворюють єдиний блок. Залучення підлітка до одного виду девіантної поведінки підвищує вірогідність його залучення до інших [19, 44].

Вихід з реальності шляхом зміни психічного стану може здійснюватися різними способами. В житті кожної людини можуть бути моменти, повязані з бажанням змінити свій психічний стан: позбутися пригноблення, "скинути" втомленість, відвернутися від неприємних роздумів, тощо. Для реалізації цієї мети людина "виробляє" індивідуальні підходи, що стають звичками, стереотипами. Елементи адіктивної поведінки властиві будь-якій людині, що виходить з реальності шляхом зміни свого стану. Проблема адікції починається тоді, коли прагнення виходу з реальності, повязане із зміною свідомості, починає домінувати в свідомості, стає центральною ідеєю [20,9].

Дану проблематику розробляли Анохіна І.П., Захаров А.І., Короленко Ц.П., Максимова Н.Ю, А. Фройд, Байярд Р.Т. та інші.

Обєктом дослідження є адіктивна поведінка особистості.

Предметом дослідження виступає прояв агресії у підлітків з адіктивною поведінкою.

Мета дослідження вивчити процес впливу психоактивних речовин на прояв агресії у підлітків.

Виходячи з мети завданнями дослідження є:

  1. Провести теоретико-методологічний аналіз проблеми прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою.
  2. Проаналізувати особливості прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою.
  3. Провести емпіричне дослідження особливостей прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою.
  4. Зробити аналіз отриманих даних.
  5. Зробити практичні рекомендації щодо профілактики агресії у підлітків з адіктивною поведінкою.

Методологична та теоретична основа дослідження. Актуальними є дослідження характерологічних особливостей підлітків, які виявляються в різних формах поведінки. Дану проблематику розробляли: І.С. Кон, А.Е. Лічко, К. Леонгард, Д.Б. Ельконін, Н.Я. Іванов, Б.М. Слуцкин, А.М. Яковльов, В.А. Шаповал та ін. Серед зарубіжних дослідників та вчених: Ш. Бюлер, Х. Ремшмідт, А. Фрейд, З. Фрейд, В. Штерн та ін.

Девіантну поведінку людини визначають як систему вчинків або як окремі вчинки, що суперечать прийнятим в суспільстві нормам і що зявляються у вигляді незбалансованості психічних процесів, порушення процесу самоактуалізації або у вигляді відхилення від етичного та естетичного контролю над власною поведінкою [21, 25].

Зловживання речовинами, що викликають стан зміни психічної діяльності (алкоголізація, наркотизація, табакокуріння та ін.) є формою девіантної поведінки. Речовина, яка при споживанні впливає на психічні процеси, наприклад на когнітивну або афектну сферу, називається психоактивною [40, 57]. Адіктивною поведінку частіше повязують тільки із зловживанням психоактивними речовинами. Адіктивна поведінка (англ. addiction схильність, згубна звичка) - зловживання одним або декількома хімічними речовинами, що спричиняє зміну стану свідомості [16, 31].

Методи (методики) дослідження:

  1. аналіз літератури за проблемою дослідження;
  2. психолого-педагогічний експеримент (констатуючий);
  3. спостереження;
  4. бесіда;
  5. тестування (визначення акцентуйованної поведінки людини (методика Леонгарда - Шмішека), виявлення показників і форм агресії (методика Басса Дарки), виявлення ранніх ознак алкоголізму (опитувальник Яхина Мендельовіча) );
  6. методи обробки даних.

Теоретичне значення дослідження полягає у вивченні особливостей прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою. В даній роботі я спробувала розкрити роль психоактивних речовин на прояв агресії у підлітків, провести емпіричне досліджен?/p>