Профілактика та корекція поведінки підлітків
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
астосування ігрової діяльності.
Мета і зміст таких бесід нейтралізувати й попередити недостойні вчинки учнів, викликати вдоволеність від наданої комусь допомоги.
Самі заняття будуються так, щоб дитина без особливих зусиль, але послідовно і постійно оволодівала етичними знаннями й умінням застосувати їх у своєму житті і спілкуванні з оточуючими. Вікові особливості дітей вимагають, щоб такі заняття проводились у захоплюючій формі, були емоційними, методично різноманітно побудовані, насичені прикладами і конкретними фактами. Вони не повинні перевищувати 30 хвилин. Найкраще їх проводити 23 рази на тиждень в режимі групи продовженого дня.
Зміст етичних бесід має бути спрямований на формування у школярів початкових класів установок на те, що сварки і конфлікти не можна вирішувати з позиції сили. Сильніший той, хто проявляє витримку і розум, виконує свої обіцянки перед батьками, вчителями і друзями, допомагає в сімї й несе покарання за підступність і зло. Такі бесіди мають вчити дітей бути не надміру високої думки про себе, визнавати свої помилки, просити вибачення, вчать милосердю і прагненню допомогти іншим. Головне навчити розуміти, що основна цінність для людини це не матеріальні предмети, а її душа, і за погані вчинки треба відповідати. Вчити любити простоту і довірливість, формувати почуття єдності і поваги до всіх людей, прощати один одному, навіть після заподіяного зла, допомагати дітям не відступати перед труднощами.
Як правило, така робота приносить досить вагомі результати. Діти набувають здатності оцінювати свої вчинки, давати собі правильну оцінку.
Досвід профілактичної роботи у початкових класах свідчить про значні можливості попередження правопорушень серед учнів засобами гуманізації навчально-виховного процесу на ранньому етапі навчання.
Нижня вікова межа ранньої профілактики відносна, однак доцільно розпочинати ранню профілактику відхилень у поведінці уже в старших групах дитячого садка. До цього висновку приходять педагоги, аналізуючи успішність учнів у середніх і старших класах. Вони доводять, що незасвоєння навчального матеріалу і небажання учнів навчатися закладається у початкових класах. У свою чергу вчителі початкових класів, не заперечуючи того, що фундамент майбутньої радості від такої копіткої праці як навчання залежить, у першу чергу, від них, справедливо наполягають на необхідності спеціальної підготовки дитини до школи, вміння батьків допомогти дитині.
1.3 Основні принципи, шляхи, засоби та етапи перевиховання педагогічно занедбаних дітей
До педагогічно занедбаних вихованців має бути особлива увага з боку професійних педагогів, батьків і всіх, хто систематично спілкується з такими дітьми.
Перевиховання, як наголошує дослідник М.М. Фіцула, це спеціальний вид педагогічної діяльності педагогів і учнів, спрямований на подолання недоліків їх особистості, розвиток наявних у неї позитивних якостей і формування на цій основі нових, суспільно значимих корисних рис і властивостей. (11; 19) Вихователю доводиться мати справу з підлітками, в яких проявляються лише окремі риси, що суперечать нормам моралі. У таких випадках йдеться не про перевиховання, а про виправлення.
Перевиховання процес досить складний, тривалий, багатогранний, який має реалізувати певні функції відновну, компенсаційну, виправну, стимулюючу.
Перевиховання ґрунтується на загальних принципах виховання. Однак у роботі з педагогічно занедбаними дітьми варто акцентувати увагу на принципах, які випливають із соціально-психологічних особливостей цих дітей. А саме:
1) звязок перевиховання з цікавою продуктивною працею;
2) організація дитячого колективу;
3) опора на досвід важковиховуваних дітей;
4) органічне поєднання поваги до вихованців зі сприйнятою системою вимог;
5) єдність і систематичність педагогічних впливів на вихованці;
6) індивідуальний підхід до вихованця;
7) гуманне ставлення до важковиховуваних у процесі перевиховання виходячи з педагогічного постулату: з одного боку, ці діти важкі, оскільки їм важко подолати ті чи ті соціальні труднощі, а з другого значні відхилення важковиховуваних від моральних норм поведінки це своєрідне моральне захворювання, тому ставлення до таких дітей має бути адекватне;
8) обєктивне ставлення до важковиховуваних;
9) педагогічний вплив на важковиховуваних дітей необхідно здійснювати в неефективному стані педагога;
10) випереджаюче виховання позитивних якостей у важковиховуваних дітей. (9: с.115)
У системі виховання підростаючого покоління важливе місце мають займати попереджувальні заходи, які запобігали б масовій появі важковиховуваних дітей. Варто акцентувати увагу на соціальних передумовах попередження появи важких дітей, які мають глобальний характер. До них належать:
1) організація здорового суспільства в соціальному і психічному плані;
2) забезпечення достатньої психолого-педагогічної культури батьків. Ці основи закладаються ще в шкільному віці виходячи з соціальної обєктивності, що кожна молода людина має бути насамперед відповідальним батьком чи матірю, а потім фахівцем певної галузі;
3) створення соціально-педагогічних умов для реалізації та задоволення кожною особистістю своїх інтересів і потреб;
4) подолання в суспільстві рецидивів насильства, жорстокості, обмеження поширення масової культури низької якості;
5) забезпечення високого соціального статус