ПромульгацСЦя: поняття та особливостСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
промульгацСЦя санкцСЦя законодавчий парламент
Реферат
ПромульгацСЦя : поняття та особливостСЦ
ПромульгацСЦя закону (лат. рromulgatio - оголошення, обнародування, вСЦд рromulgare - робити вСЦдомим, оголошувати, обнародувати) - дСЦi звичайно глави держави з метою визнання та офСЦцСЦйного оприлюднення прийнятого парламентом закону для забезпечення його чинностСЦ й реалСЦзацСЦi. У бСЦльшостСЦ СФвропейських монархСЦй парламентарних це поняття асоцСЦюСФться з так званою королСЦвською санкцСЦСФю.
Остання полягаСФ у схваленнСЦ монархом законопроекту (закону), прийнятого парламентом, СЦ здСЦйснюСФться у виглядСЦ пСЦдписання вСЦдповСЦдного акта, який звичайно маСФ урочисту словесну форму. Це право монарха випливаСФ з визнання його участСЦ у законотворчостСЦ. В деяких краiнах на конституцСЦйному рСЦвнСЦ вживаються формули парламент це король СЦ палати (ВеликобританСЦя), законодавча влада здСЦйснюСФться монархом СЦ парламентом (БельгСЦя, ДанСЦя). Такий пСЦдхСЦд виник за феодальних часСЦв, коли монарх був СФдиним реальним законодавцем, а представницька установа виконувала лише дорадчСЦ функцСЦi. СьогоднСЦ глава держави у переважнСЦй бСЦльшостСЦ парламентських монархСЦй, по сутСЦ, не маСФ альтернативи щодо пСЦдписання закону. БСЦльше того, санкцСЦонування монархом закону, як СЦ пСЦдписання закону президентом за парламентарно - республСЦканськоi форми державного правлСЦння звичайно потребуСФ контрасигнування з боку уряду.
ПромульгацСЦю часто ототожнюють з усСЦма офСЦцСЦйними дСЦями стосовно закону, якСЦ вчиняються пСЦсля його прийняття парламентом СЦ до набуття ним чинностСЦ. НерСЦдко промульгацСЦю закону визначають як прийняття рСЦшення про офСЦцСЦйне опублСЦкування або саме офСЦцСЦйне опублСЦкування чи оголошення закону в СЦнший спосСЦб. У французькСЦй лСЦтературСЦ промульгацСЦя закону розглядаСФться як акт (дСЦя) глави держави, котрий засвСЦдчуСФ вСЦдповСЦднСЦсть прийнятого парламентом закону конституцСЦйним вимогам СЦ офСЦцСЦйно оприлюднюСФ закон з метою забезпечити йому юридичну чиннСЦсть СЦ практичну реалСЦзацСЦю. У деяких латиноамериканських краiнах (БолСЦвСЦя, КолумбСЦя, Перу) в разСЦ, якщо президент протягом визначеного строку не пСЦдписав СЦ не оприлюднив закон, вСЦдповСЦднСЦ дСЦi вчиняСФ голова парламенту. ПодСЦбний порядок конституцСЦйно передбачений СЦ в ЛитвСЦ. У ГрузСЦi вСЦн застосовуСФться лише пСЦсля повторного розгляду СЦ прийняття закону парламентом. У ШвецСЦi прийнятий парламентом закон пСЦдписуСФ його голова, пСЦсля чого закон офСЦцСЦйно публСЦкуСФ уряд.
За будь-яких умов промульгацСЦя закону формальний акт, призначення якого - зробити можливою практичну реалСЦзацСЦю прийнятого парламентом закону. ПромульгацСЦю можна вважати своСФрСЦдним пСЦсляпарламентським визнанням закону з боку глави держави чи СЦншоi уповноваженоi особи та офСЦцСЦйне повСЦдомленням ним же про факт прийняття СЦ змСЦст закону всСЦм, хто повинен його додержувати, виконувати, використовувати СЦ застосовувати. ПромульгацСЦя закону по сутСЦ СФ завершальною стадСЦСФю законодавчого процесу, яка маСФ позапарламентський характер. Вона забезпечуСФ закону гласнСЦсть, з нею практично завжди повязане набуття ним чинностСЦ. В краiнах, де промульгацСЦю здСЦйснюСФ монарх або президент, вона СФ його правом (повноваженням) саме як глави держави, що зумовлено СЦсторСЦСФю розвитку СЦнститутСЦв законотворчостСЦ. Певною альтернативою промульгацСЦi з боку глави держави СФ вимога повторного розгляду закону в парламентСЦ або застосування вето. Так само можна сприймати передбачене основними законами ряду краiн право глави держави звертатися до органу конституцСЦйного контролю з метою встановлення вСЦдповСЦдностСЦ закону конституцСЦi.
КонституцСЦя Украiни не мСЦстить термСЦна промульгацСЦя. Однак вСЦдповСЦдним термСЦном можна позначити дСЦi Президента Украiни щодо офСЦцСЦйного оприлюднення закону, передбаченСЦ ч. 2, З, 4 ст. 94 Основного Закону.
ПромульгацСЦя в УкраiнСЦ це одна СЦз стадСЦй законодавчого процесу, СЦ для того щоб розглянути мСЦсце цього СЦнституту, потрСЦбно охарактеризувати й СЦншСЦ етапи цього процесу.
Законодавчий процес маСФ низку стадСЦй:
РЖ. Передпроектна стадСЦя.
1. Законодавча СЦнСЦцСЦатива внесення проекту закону в офСЦцСЦйному порядку до законодавчого органу певними органами й особами. Це власне стадСЦя законодавчого процесу. ВСЦдповСЦдно до КонституцСЦi Украiни, право законодавчоi СЦнСЦцСЦативи в парламентСЦ належить Президенту як главСЦ держави та гаранта дотримання КонституцСЦi, ВерховнСЦй РадСЦ Украiни як СФдиному органу законодавчоi влади, КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв як вищому органу у системСЦ органСЦв виконавчоi влади. Президент маСФ право вносити законопроект позачергово.
Проекти законСЦв вносяться разом СЦз супровСЦдною запискою, яка маСФ мСЦстити обТСрунтування необхСЦдностСЦ iх розробки або ухвалення.
II. Проектна стадСЦя.
2. Ухвалення рСЦшення про пСЦдготовку законопроекту, включення вСЦдповСЦдноi пропозицСЦi до плану законопроектних робСЦт.
3. Доручення розробити законопроект уряду або постСЦйним комСЦтетам у ВерховнСЦй РадСЦ; створення для цих цСЦлей комСЦсСЦй, робочих груп у складСЦ депутатСЦв, представникСЦв зацСЦкавлених громадських органСЦзацСЦй, вчених-юристСЦв та СЦн. Початкова розробка проекту провадиться фахСЦвцями за конкурсом, дорученням або договором.
4. Розробка законопроекту СЦ його попередня експертиза СЦз залученням зацСЦкавлених органСЦзацСЦй, дороблення СЦ редагування проекту.
5. Внесення законопроекту до парламенту, ухвалення його до розгляду, обговорення законопроект