Проектування і створення лісових культур зелених зон
Контрольная работа - Сельское хозяйство
Другие контрольные работы по предмету Сельское хозяйство
атизовані сотні видів різних екзотів, які відзначаються високою декоративністю. Багато держлісгоспів, зокрема Тернопільської, Львівської та деяких інших областей, використовуючи ботсади і дендропарки, вирощують насіннєвим і вегетативним шляхом саджанці особливо цінних декоративних порід. Одначе в більшості областей ботсади, як база для впровадження екзотів в лісонасадження, поки що використовуються недостатньо. Лісівникам у відповідності з ґрунтово-кліматичними умовами необхідно впроваджувати в зелених зонах широкий асортимент місцевих порід та екзотів. Для цього доцільно вирощувати садивний матеріал найбільш цінних екзотів, в тому числі й зеленим живцюванням та щепленням. Окремі ділянки, залісювані в зелених зонах, варто було б перетворити у своєрідні дендропарки, які б мали не лише декоративну, а й пізнавальну цінність. Такі ділянки могли б служити також базою для роботи шкільних лісництв.
В Україні накопичено величезний досвід вирощування культур в зелених зонах з участю екзотів. На підставі його узагальнення рекомендується впроваджувати екзоти у відповідності з табл. 19. В лісах зелених зон насамперед в лісопарковій частині, надзвичайно велике значення має ландшафтна реконструкція лісонасаджень і благоустрій території. Ці заходи нерозривно звязані між собою і доповнюють одне одного. Держлісгоспи щорічно проводять ландшафтну реконструкцію на значних площах, але у більшості випадків вона зводиться до вирубування малоцінних деревостанів і посадки на їх місці звичайних лісових культур. Одначе ландшафтна реконструкція
це не лише заміна малоцінних лісонасаджень, а й перш за все перетворення лісів в лісопарки для створення найбільш сприятливих з естетичної точки зору умов для масового відпочинку трудящих, збагачення породного складу і поліпшення декоративних якостей деревостанів, проріджування загущених насаджень, перетворення закритих ландшафтів в напіввідкриті або відкриті, інтенсивне зріджування молодняків з метою формування у частини дерев широкої і низькоопущеної крони, групове введення під шатро зріджених насаджень різних порід, перетворення чистих деревостанів в змішані та ін.
Ландшафтна реконструкція в загущених деревостанах це рубки формування складу і створення ландшафтних груп, посадка груп дерев для підвищення декоративності і естетичної цінності лісів, забезпечення на реконструйованих ділянках мінливості світлотіней. З цією метою, наприклад, загущені соснові молодняки рекомендується зріджувати для формування біогруп, які чергуються з вікнами і галявинами, частину яких займають посадками чагарників, або тих листяних порід, які тут можуть зростати. Галявини влаштовують, насамперед, на базі рідин, груп малоцінних та менш привабливих дерев.
В поліській та лісостеповій зонах в суборах і судібровах у вікнах і галявинах рядами і площадками висаджують дуб бореальний, черемшину пізню, таволгу калинолисту, птелею, бузину червону, клен гостролистий, липу дрібнолисту, горобину звичайну, грушу лісову, клен татарський, акацію жовту, барбарис звичайний, дуб черешчатий суборевого екотипу, ліщину, у великих вікнах березу, на багатих ґрунтах граб звичайний, ялину, клен-явір та інші породи. На кожній ділянці рядами або ланками саджають одну з вищезгаданих порід або їх суміш.
В свіжих і вологих борах, суборах і судібровах, головним чином, на староорних землях і пустирах, де ґрунти втратили лісові властивості і архітектоніку, часто зустрічаються осередки кореневої губки. В процесі ландшафтної реконструкції після вирубування пошкоджених дерев І обробітку ґрунту саджають листяні породи з домішкою чагарників. Такий досвід перетворення осередків кореневої губки в ландшафтні групи листяних порід має Боярська лісова дослідна станція, а також багато держлісгоспів України.
В суборах і судібровах роботи по перетворенню чистих сосняків в змішані насадження краще починати тоді, коли закінчиться стадія максимального самозріджування, тобто після 25-35 років. Після її закінчення в типах В2В3С2С3 під наметом чистих сосняків, насамперед в зонах Полісся та Лісостепу, зявляється самосів дуба з жолудів, які розносять птахи і звірки. З цього самосіву поступово утворюється ІІ-й ярус. Крім того, зявляється також велика кількість горобини звичайної/ бузини червоної, крушини ламкої та інших чагарників. Одначе в насадженнях через надмірний випас худоби самосів дуба та інших порід зявляється в незначній кількості.
Для прискорення процесу утворення ІІ -го ярусу в суборах і судібровах вручну під меч Колосова або механізованим шляхом без попередньої підготовки ґрунту між рядами сосни саджають сіянці листяних і чагарникових порід. Позитивні результати, одержані від посіву під сапу насіння вищезгаданих порід, без підготовки ґрунту. Розміщення посівних і садивних місць між рядами від 2 до 4 м, в ряду від 0,7 до 1 м.
В достигаючих і стиглих сосняках при ландшафтній реконструкції у вікнах і галявинах саджають тіневитривалі види з красивими квітами і плодами, різним забарвленням листя, хвої та стовбурів. В стиглих деревостанах, насамперед в лісо парковій частині зеленої зони у великих вікнах та галявинах саджають такі породи, які з часом можуть замінити материнський ярус. Зріджені дубняки, зокрема чисті дубові деревостани, реконструюють е зоні Полісся посадкою груп ялини, в інших районах клена гостролистого, липи дрібнолистої тощо.
В порівняно бідних судібровних умовах і суборах похідні дубняки, а також невдалі і затрав?/p>