Geum.ru

Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)

Методическое пособие - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие методички по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2008

Змістовий модуль 4: Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб крові та кровотворних органів

 

Практичне заняття № 26

 

Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)

 

Актуальність

Анемія є поширеним патологічним станом, а частота, з якою вона зустрічається в популяції значно варіює в залежності від віку, статі, належності до певної етнічної групи та супутніх захворювань. Поширеність анемії серед дітей складає 6-9%, але поступово зростає відповідно до збільшення віку і складає у дорослих осіб до 65 років - 11 % та у осіб у віці 85 років і більше - близько 20%.

У жінок анемія зустрічається частіше, ніж у чоловіків. Близько 12% жінок у репродуктивному віці (17-49 років) хворіють на анемію, в той час як серед чоловіків відповідного віку анемія складає лише 2%.

За даними американських дослідників відомо, що серед чорношкірого населення анемія зустрічається у майже у 3 рази частіше (27%), ніж у представників білої раси (9%).

Супутні захворювання значно підвищують ризик виникнення анемії. В першу чергу, це стосується осіб з онкологічними захворюваннями, що отримують хіміотерапію. При цьому, частота виникнення анемії залежить від типу пухлини та мієлосупресивних властивостей режиму хіміотерапії. Зокрема, у пацієнтів, які отримують хіміотерапію з приводу лімфоми, виразна анемія зустрічається у 75% випадків, а у пацієнтів, що отримують хіміотерапію з приводу раку молочних заліз - лише у 10% випадків. Слід додати, що у 60% осіб з хронічними захворюваннями нирок розвивається анемія.

У звязку зі значною поширеністю, тривалістю перебігу, а також з суттєвими витратами на лікування анемія вважається актуальною медико-соціальною проблемою.

Навчальні цілі:

  1. Дати визначення синдрому анемії та окремим формам анемій (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)
  2. ознайомитись з етіологією та патогенезом різних клінічних форм анемій;
  3. ознайомитись з сучасними класифікаціями анемій;
  4. навчитись розпізнавати основні симптоми та синдроми анемій;
  5. ознайомитись з методами дослідження, які застосовуються для діагностики анемій; показаннями та протипоказаннями щодо їх проведення; методиками їх виконання; діагностичною цінністю кожного з них;
  6. навчитись самостійно трактувати результати проведених досліджень;
  7. навчитись розпізнавати окремі типи анемій;
  8. навчитись призначати лікування при анеміях.

Що повинен знати студент?

  1. основні етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку анемій
  2. основні клінічні синдроми при анеміях;
  3. скарги та дані фізикального обстеження при анеміях;
  4. методи фізикального обстеження хворих на анемію;
  5. діагностичне значення визначення гематокриту, клінічного аналізу крові та мієлограми
  6. діагностичне значення результатів визначення феррітину, заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти;
  7. визначення залізозвязуючих властивостей крові;
  8. десфераловий тест, методика проведення та клінічна оцінка результатів;
  9. тест Кумбса, методика проведення та клінічна оцінка результатів;
  10. тест Хема, методика проведення та клінічна оцінка результатів;
  11. діагностичне значення стернальної пункції при анеміях, показання, протипоказання;
  12. перелік додаткових інструментальних досліджень, які застосовуються для визначення джерела крововтрати та здійснення диференційної діагностики;
  13. ускладнення при анеміях;
  14. особливості ведення хворих на анемію;
  15. особливості лікування анемій (корекція способу життя, лікувальне харчування, медикаментозна терапія, гемотрансфузіонна терапія);
  16. профілактичні заходи для запобігання виникнення анемій.

Що студент повинен вміти?

  1. виділяти основні клінічні синдроми при анеміях;
  2. визначати програму обстеження хворих на анемію;
  3. інтерпретувати результати лабораторних досліджень;
  4. проводити диференціальну діагностику захворювань, що супроводжуються синдромом анемії;
  5. призначати лікування хворим на анемію;
  6. оцінювати прогноз у хворих на анемію.

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  1. огляд шкіри, дериватів шкіри, видимих слизових оболонок;
  2. пальпація пульсу;
  3. визначення артеріального тиску;
  4. пальпація прекордіальної ділянки;
  5. визначення меж відносної та абсолютної тупості серця;
  6. аускультація серця;
  7. огляд живота;
  8. поверхнева пальпація живота;
  9. глибока методична ковзна пальпація органів черевної порожнини за Образцовим-Стражеском;
  10. перкусія і пальпація печінки та селезінки.

Зміст теми.

Анемія це клініко-гематологічний синдром, який характеризується зниженням вмісту гемоглобіну та еритроцитів в одиниці обєму крові, що призводить до розвитку кисневого голодування тканин.

Анемія діагностується при зниженні в крові рівня