Проблема розуміння специфіки професійної діяльності іміджмейкера
Курсовой проект - Маркетинг
Другие курсовые по предмету Маркетинг
тті публічних особистостей стихійно, також вимагають відповідного освітлення. Хоча дівчина у блакитній сукні зіграла негативну роль у біографії Клінтона, а дівчина в рожевій кофтинці доставила неприємності Філіпу Кіркорову, але обидві події привернули додаткову увагу мільйонів людей.
3. НАЙВИДАТНІШІ ІМІДЖМЕЙКЕРИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА
3.1 Айві лі
Айві Ледбеттер Лі - експерт зі звязків з громадськістю, автор, лектор і філантроп. Лі народився в Джоржії і вчився в Прінстонському університеті, отримав науковий ступінь у 1898 році. Айві Лі був дуже амбітним журналістом. Ще в період навчання, він почав будувати свою карєру, публікуючи статті в різних газетах.
У січні 1899 він переїхав до Нью-Йорку і знайшов стабільну роботу репортера. Айві Л. Лі вважав, що великий бізнес потребує кращого PR. Він покинув пресу і відкрив консалтингову фірму зі звязків з громадськістю, а в 1915 році Лі почав епохальну співпрацю з Джоном Д. Рокфеллером. Особливо успішно Айві змінив громадську установку: з Рокфеллера скнари в Рокфеллера благодійника. Іншими клієнтами Айві Ледбеттера Лі були Pennsylvania Railroad (Залізниці Пенсільванії) і Bethlehem Steel (Бетлеем сталь), а також численні благодійні фонди та церкви, яким він служив безкоштовно.
Самого себе Лі характеризував як лікаря корпоративної громадськості. Він вірив, що корпорації не повинні приховувати правду від преси, а лідери бізнесу не повинні уникати гласності. Його принципи допомогли зробити бізнес США більш патріотичним і гуманним.
Врятувати Рокфеллера. На початку минулого століття, в 1902 році, в одному з американських журналів зявилася серія статей Іди M. Тарбелл Історія Стандарт-Ойл компанії. Автор відома як ас дослідницької журналістики. Її статті розпочали хвилю засудження безжальних методів конкурентної боротьби; особливе обурення, природно, викликав голова компанії Джон Рокфеллер, казково розбагатілий в результаті монопольного хазяйнування у сфері нафтового бізнесу (85% роздрібного продажу нафтопродуктів). Він вже був відомий надзвичайною брутальністю зі своїми службовцями і частими звільненнями співробітників.
Обурення збудженої громадськості призвело до прийняття Конгресом США антимонопольного законодавства і покарання в судовому порядку компаній, які займалися тіньовим бізнесом. Репутація Д. Рокфеллера була всебічно зіпсована, його нещодавні партнери почали працювати обережно. Операції сповільнилися. Службовці почали відкрито висловлювати солідарність із звільненими й приниженими. У цій неспокійній обстановці Д. Рокфеллер раптом робить несподіваний хід. Він наймає Айві Лі, журналіста, визнаного знавця ділового світу, для виправлення своєї репутації.
Айві Лі блискуче виконав умови контракту. Він підготував і розташував в пресі серію статей, у яких Д. Рокфеллер був показаний в колі своєї численної сімї та родичів. І всі якості його характеру були описані тільки в цьому контексті (причому абсолютно без прикрас і без натягнутих компліментів). Завдяки журналістського таланту Лі, старина Джон став добрим дідусем, дбайливим батьком, уважним чоловіком, вірним другом, щедрим і гостинним господарем домашніх свят, авторитетним і розсудливим суддею сімейних сварок і негараздів.
Сприйняття Д. Рокфеллера публікою змінилося. Його імідж був перебудований: з грубіяна і засудженого законом нахабного підприємця Айві Лі зробив порядного сімянина, енергійного підприємця, що дає країні сотні і тисячі робочих місць.
Він використовував в організації громадської думки престиж сімї, пріоритет сімейних цінностей - речі досить шановані в усьому світі, а в Америці, особливо. Він вміло використовував інтерес публіки до особистості успішного бізнесмена, збудженої попередніми публікаціями і рішеннями влади на рівні Конгресу. Причому Лі підносив свої статті в підкреслено правдивому викладі. У його описі сімейних аспектів немає фальші, упущень або спотворень. Він пише тільки про те, що добре знає і абсолютно чистий перед публікою. А що стосується ділових відносин його героя, - то автор їх просто взагалі не торкається. Він не говорить про принижених і ображених службовців - мова йде не про них ... Автор, таким чином, хитромудро створює новий підтекст всіє історії з гіпермонополістом Д. Рокфеллером. Новий імідж мільйонера поступово виштовхнув його колишній образ. Справу було зроблено[2].
ВИСНОВОК
Значимість іміджу різко зростає в наш час, але імідж був присутній завжди. Це можна пояснити тим, що імідж є природнім продуктом обробки великих масивів інформації. Оскільки ми не в змозі зберігати весь цей обсяг, ми починаємо користуватися ярличками, які відсилають на ситуації, що стоять за ними. Вдало обрані ярлички закріплюються. У будь-якій ситуації ми маємо такі ярлички-іміджі.
Тільки в останні роки (2003-2009) почали зявлятися публікації невідомих авторів, де можна відзначити тенденцію до сумніву у прийнятих нормах і правилах іміджології. На практиці фахівці стали стикатися з проблемою непрацюючих теорій. Міфи, породжені теорією заважають вирішенню на практиці реальних завдань. Іміджі розвалюються на очах здивованих іміджмейкерів, робота не йде на лад. Питання чому так відбувається, неминуче наводить фахівців на думки про помилки теорії. Навіть такі автори, як Панасюк А. Ю. і Шепель В. М. стали замислюватися над серйозністю побудови системи іміджу. Але стереотипи та міфи щодо імі?/p>