Проблема ісламського тероризму

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

ПРОБЛЕМА ІСЛАМСЬКОГО ТЕРОРИЗМУ

 

На початку третього тисячоліття виявився тліючий конфлікт трьох моделей світового порядку американського, європейського та ісламського світу. Забезпечення мирного функціонування світового співтовариства насамперед повязано з інтересами держав та наслідками реалізації цих інтересів для всього співтовариства, і в результаті має бути спрямоване на появу рівнодіючої інтересів, а в деяких випадках балансу сил стосовно конкретної проблеми. Світовий порядок виступає як стан динамічної рівноваги системи міжнародних відносин, на який постійно впливають соціально-економічні, політичні, ідеологічні та релігійні системи.

Ісламський світ та тероризм. Двадцять пятого вересня 2004 р. виповнюється 35 років організаційного оформлення третього шляху у світовій політиці створення у 1969 р. Організації Ісламська конференція (ОІК), що нині налічує 57 держав.

Створення ОІК, як і терористична акція 11 вересня 2001 року в США, є віддзеркаленням взаємно суперечливих та водночас надзвичайно динамічних процесів, що мали місце в зоні розповсюдження ісламу в кінці ХХ століття. Соціальне середовище даної зони характеризується високим приростом населення з одночасним загостренням соціально-економічних проблем, що стимулює пошуки соціальної справедливості шляхом релігійної досконалості. Цьому сприяє і міжнародна ситуація.

Зона ОІК поширюється на 42% території планети та 35% усіх людських ресурсів. У 2000 р., за оцінками Міністерства енергетики США, ОПЕК, що переважно складається з мусульманських держав, отримала від експорту нафти 211 млрд. дол. США, а кількість осіб, що сукупно володіли капіталом 1,3 трлн. дол. США, становила 220 тисяч. З цієї суми 800 млрд дол. США інвестовані за кордон.

Активізація діяльності релігійних рухів спричинила лавиноподібне розповсюдження ісламу. Протягом 19691979 рр. були створені нові інститути міжурядового і неурядового характеру, спрямовані на імплементацію ідей ісламської концепції світового порядку.

Слово іслам означає присвяту себе богові Аллаху. Іслам як спосіб дотримання божих настанов у будь-яких життєвих ситуаціях є багатогранна система поглядів, покладених в основу організації всіх сторін життя суспільства, яке його прийняло. Таким чином, він зводиться не лише до рамок релігії, яка сучасним суспільством сприймається як дотримання певних культових ритуалів, а охоплює державний устрій, духовну, соціальну, економічну та культову складові. Тобто іслам це спосіб життя.

Релігійний чинник у політичному житті країн зони розповсюдження ісламу набув глобального характеру завдяки своїй широкій соціальній базі, транснаціональності, поліцентризму, величезним фінансовим можливостям енергоресурсних країн. Саме іслам є однією з найбільш поширених світових релігій, частка прихильників якої зросла за останні 100 років з 13 до 19,5% від загальної кількості населення земної кулі. Водночас слід відзначити, що християнство є основною релігією у 150 країнах світу, а чисельність його прихильників становить 22%, із яких католиків 58%, протестантів 34,5%, православних 7,5 відсотків.

Однак в кінці ХХ століття зявилися й нові саудівська, пакистанська та іранська релігійні моделі державного устрою і спроби розповсюдити ці моделі на інші держави регіону. Феномен режиму талібів в Афганістані підтвердив, що серед іншого мають місце й екстремістські форми ісламізму як політичної практики. Екстремізм може виникати з філософсько-політичного чи релігійного світогляду, але для того, щоб він став політичною практикою, необхідні великі кошти, зброя, професіонали тощо.

Суперечності релігійно-політичного й економічного характеру спричинили появу в зоні розповсюдження ісламу екстремістських угруповань, у формуванні яких певною мірою виявляли зацікавлення і держави регіону для ведення боротьби між собою.

Найбільшу тривогу викликає той факт, що в зоні розповсюдження ісламу зявилася ядерна зброя. У 1998 р. Пакистан та Індія майже одночасно випробували ядерну зброю. А іранська ядерна програма спроможна створити реальні можливості для її виробництва. До того ж така зброя є і в Ізраїлі, що знаходиться в регіоні ісламських країн.

11 вересня 2001 р. продемонструвало слабкість та уразливість людини перед сучасними можливостями терористичних організацій. Повною мірою був задіяний правовий механізм РБ ООН, розпочалася повномасштабна боротьба з міжнародним тероризмом. У проголошених цілях тероризм оперував ісламською релігійною лексикою, використовуючи найрадикальніші методи. Необхідно врахувати, що ісламські радикали це лише одна з гілок мусульманського ісламського світу, що знаходиться у стані війни з іншими. Отже, тероризм не слід повязувати з ісламом як релігійним вченням.

Варто нагадати, що у кінці 1979 р. (в умовах протистояння США та СРСР) З.Бжезінський наступним чином сформулював ставлення США до ісламського феномену у міжнародних відносинах: Ми не маємо ніяких імперських планів у мусульманському світі. Ми зацікавлені в незалежності всіх мусульманських країн. Ми цілковито поважаємо їх релігійні вірування і фактично поділяємо їх, оскільки є багато спільного між ісламом та християнством. Журнал Time дав більш обєктивну оцінку взаємовідносин, що актуальна і нині: США ніколи не колонізували ісламські країни... Але за останні 30 років США були головним учасником культурного зіткнення, що набагато більше травмувало мусульманський світ, ніж колоніалізм. А вже в останньому деся