Проблема ісламського тероризму
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
тилітті США безпосередньо організовували та проводили бойові операції на території мусульманських країн (Буря в пустелі у 1991 р., воєнні дії в Сомалі у 1993 р., воєнна операція в Афганістані у 2001 р., війна в Іраку в 2003 р.). З розпадом біполярної моделі міжнародних відносин зросла роль США у світовій політиці та трансформувалися ліві режими у країнах розповсюдження ісламу.
Як зазначав У.Хаттон, нині у США домінує войовничий консерватизм досить специфічного зразка, що істотно відрізняється від європейського. Європейський консерватизм був і залишається соціальним консерватизмом, коріння якого в європейській історії християнській та феодальній. Американський консерватизм розвивається на основі індивідуалізму, де людина автономний від соціуму субєкт. Саме тому він протистоїть практично будь-яким виявам як громадської солідарності, так і більшості колективних інституцій. Американський консерватизм фактично є дивною та своєрідною доктриною, що має мало спільного з основоположними цінностями європейської цивілізації, які він так ревниво відстоює. Упродовж тривалого історичного часу американське суспільство проповідувало необмежену свободу лише для деяких членів суспільства, тоді як європейська модель ґрунтувалася на певних обмеженнях свободи, але для всіх. Індивідуалістичний характер американського суспільства зумовив відсутність у ньому такого важливого механізму, як інфраструктура справедливості. Американський консерватизм сьогодні вимагає, щоб його принципи були прийняті всіма без винятку. Звідси, тенденція до зростаючої агресивності США, в якій на міжнародному рівні відтворюється агресивний індивідуалізм, що ніколи не мав стримуючих чинників всередині Америки.
Нині серйозні проблеми повязані з тим, що США продовжують політику насадження своїх консервативних принципів за межами країни, прагнучи максимізувати рівень свободи для власного маневру. Національне гасло Америка понад усе розглядається як філософський та моральний імператив, тобто весь міжнародний порядок повинен будуватися на пріоритеті односторонніх дій США та їх спроможності до таких дій.
Сподівання на те, що ситуація докорінним чином зміниться після 11 вересня 2001 р., не справдилися. США заявили, що прагнуть створити широку антитерористичну коаліцію. Але війна в Афганістані засвідчила, що США мають переконливу військово-технічну перевагу, а її підтримка з боку союзників суто символічна. Створювані США коаліції мають тактичний характер і служать в основному національним інтересам. Як заявляв міністр оборони США Д.Рамсфельд, склад коаліції визначає поставлена ціль, а не навпаки. Таким чином, США і надалі вирішуватимуть свої стратегічні завдання односторонньо, в контексті національного бачення світового порядку.
Через проблеми, повязані з боротьбою проти міжнародного тероризму, особливої гостроти набула і без того серйозна проблема побудови справедливого суспільства з людським обличчям. Воєнні акції США щодо ліквідації баз терористів залишаються імперативом, але тільки акцій помсти недостатньо. Для європейського співтовариства необхідні докази правової легітимності цих акцій. З позицій Європи необхідно створити систему, яка зробить нежиттєздатною ідеологію, на якій ґрунтується тероризм.
Такі індустріально розвинуті країни, як Великобританія, Німеччина, Франція, зацікавлені в тому, щоб США повторили у новій інтерпретації План Маршалла для слаборозвинутих країн ісламського світу (слід відзначити, що Європа нині є одним з найбільших гуманітарних спонсорів для найбідніших країн світу і щороку витрачає з цією метою у 2,5 раза більше коштів, ніж США). Але консервативний Вашингтон не виявляє інтересу до цієї ідеї. Це підтвердив і З. Бжезінський, який вважає, що механізми, раніше випробувані в Європі, в основі яких були трансатлантична, політико-культурна солідарність, не зовсім підходять до регіону, де в умовах культурної неоднорідності націоналізм перебуває на ранній стадії розвитку, і він більшою, ніж в Європі, мірою керується емоціями. Релігійна ворожість в його основі нагадує ту, що майже чотири століття тому призвела до тридцятилітньої війни між католиками та протестантами. У цьому регіоні США не мають природних союзників, які були б повязані з ним спільною історією та культурою. Тому до ключових потенційних партнерів США щодо трансформації цього регіону (його можна назвати Глобальними Балканами ХХІ століття) слід зарахувати такі країни, як Туреччина, Ізраїль, Індія та РФ, хоча кожна з них сама собою, на жаль, не може зробити бажаний для США вклад у стабілізацію регіону.
Близький Схід та Азія. Найбільш очевидним претендентом на статус регіонального союзника США у близькосхідному регіоні є Ізраїль, але їх взаємні інтереси не у всьому збігаються. Більшість стратегічних та економічних національних інтересів США у цьому регіоні продиктовані величезними запасами енергоресурсів, а з іншого боку країни регіону взаємозалежні від їх експорту до США. Сполучені Штати Америки зацікавлені у поглибленні стосунків з Саудівською Аравією та ОАЕ, але вони не вигідні Ізраїлю, так як дають можливість США відразу реагувати на незадоволення арабів політикою Тель-Авіва, особливо щодо палестинського питання у секторі Газа.
З іншого боку, сектор Газа перетворився на унікальний оплот ісламістів з міцними звязками у західному напрямі (США та Європа) та східному через Хезболлу з Іраном. У майбутньому він може стат