Про методи дослідження малих річок
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Про методи дослідження малих річок
Результати комплексного обстеження екологічного стану малих річок можуть бути обєктивними лиш в разі узгодженого застосування польових та камеральних методів дослідження.
Весь процес вивчення малих річок поділяється на такі етапи:
1. підготовчий;
2. польовий;
3. камеральний.
I етап підготовчий
Для того, щоб заплановане дослідження екологічного стану річки стало успішним, воно має бути добре підготовленими та спланованим. Важливим є підготовчий етап, оскільки він допомагає досягнути бажаних результатів та максимально ефективно використати наявні ресурси.
Перш ніж відправитись у поле необхідно зясувати з якою метою будуть проводитись дослідження. Метою досліджень може бути отримання інформації, повязаної з конкретною проблемою стану водного обєкту або його берегів та наступне надання цієї інформації зацікавленим сторонам (громадськості, державним органам), спрямоване на розробку та впровадження дій щодо покращення екологічного стану. Слід також памятати про освітню та виховну функції польових досліджень.
Вибір обєкта дослідження залежить безпосередньо від мети. Тут існує кілька підходів. Коли кінцевою метою проведеної роботи є покращення екологічної ситуації, відновлення малої річки застосовують басейновий підхід.
Для зібрання інформації про стан річок в регіоні та надання її зацікавленим сторонам найкраще застосовувати фоновий підхід.
Крім мети та обєкта дослідження слід визначити характеристики та показники, які потрібно вивчити. Попередній аналіз ситуації з обранням параметрів важлива частина етапу планування, яка дозволить реалізувати можливості з найбільшою користю. Під час попереднього аналізу досить важливо зібрати всю доступну інформацію про обєкт дослідження. Це можуть бути картографічні матеріали, літературні джерела, звіти про обстеження малих річок, проекти та ін.
Для польових робіт, перш за все, потрібна карта досліджуваної території, яка має бути досить детальною. Можна використовувати найбільш доступні та поширені топографічні карти 1 : 200 000 та 1 : 100 000. За допомогою карт такого масштабу можна скласти повне уявлення про особливості гідрографії малої річки, про господарські обєкти, що можуть впливати на її екологічний стан. Для отримання інформації про землевласників прибережних ділянок, виділення водоохоронної зони краще використовувати карти-схеми землекористування та лісових угідь масштабом 1 : 10 000. Використання карт завжди є виправданим, оскільки вони є єдиним джерелом просторової інформації про обєкт нашого дослідження.
Для більшої ефективності досліджень малої річки бажано створити окрему карту, для цього перенести на кальку русло основної річки, притоки, інші поверхневі водні обєкти (ставки, озера, стариці та ін.), виходи підземних вод на денну поверхню (джерела, струмки, водотоки). Визначити межі басейну, нанести населені пункти. Під час польового виїзду на ній відмічати маршрут, точки спостережень, джерела забруднень та інші особливості річки залежно від мети досліджень.
Після загального знайомства з обєктом можна продумати перелік параметрів спостережень. Окрім загальних параметрів, які можна вимірювати при дослідженні будь-яких водних обєктів, є ряд спеціальних показників, що описують основні характеристики саме досліджуваного обєкту. Їх вибір залежить від основних факторів, що призводять до змін екологічного стану водойми. Такі показники визначають під час попереднього аналізу та можуть корегувати в ході роботи.
На цьому етапі здебільшого використовують такі методи як:
Картографічний дозволяє за допомогою спеціальних символів та методів зображення відобразити у доступній для сприйняття формі будь-які явища, процеси та події. Застосовуються такі способи зображення: картограма, діаграма, комплексна діаграма, структурна картограма та ін.
Соціологічний одержання відомостей про режим водних обєктів шляхом збору інформації від добровільних респондентів у формі відповідей на заздалегідь поставлені запитання, вони можуть стосуватися часу скресання і замерзання водних обєктів, настання найвищого рівня, інтенсивності та часу випадання опадів, товщину льоду та ряду інших відомостей, які характеризують водний та льодовий режим обєктів. На цьому етапі лиш складається попередній перелік питань для опитування.
Теоретичний передбачає використання загальних фізичних законів і математичних підходів при вивченні спеціальних питань. Результати обовязково повинні перевірятися фактичним матеріалом.
Іноді доцільно виїхати на обєкт для розробки оптимальної програми дослідження, планування маршруту, також для формування загальної уяви про обєкт.
В результаті роботи протягом підготовчого етапу у дослідників має бути сформоване попереднє уявлення малої річки, розроблені маршрути досліджень, обрані ключові точки визначені характеристики, які будуть обстежуватись.
ІІ етап польовий
Цей етап є головним в роботі, бо від зібраної інформації залежить обєктивність проведеної оцінки.
На місцевості дослідження відбуваються вздовж прокладеного маршруту. На копіях планів та карт відмічають все важливе, що потрапляє в поле зору. Для зручності використовують топографічні знаки. При необхідності створюють додаткові позначки до яких обязково додаються пояснення. Крім того, під час руху можна вносити в карти поправки та зміни, які відбулись на місцевості після створення карт. Порівняння ?/p>