Про зміст поняття геокультурної системи в українському соціумі
Статья - Социология
Другие статьи по предмету Социология
/p>
Ми розглядаємо ландшафт не тільки як географічне поняття, а й загальнокультурне, що визначає його як простір, образ якого формується конфігурацією місць, які займають та змінюють належні до нього компоненти. Таким чином, ландшафт постає не як простір, а лише його образ.
У дослідженні ми спираємось на поняття культурної географії як міждисциплінарний науковий напрямок, обєктом якого є просторова розмаїтість культур. Розглянемо поширення культур по території Запорізької області, вивчаючи просторову диференціацію елементів культури артефактів і ментифактів - та їхню виразність у ландшафті і звязок з географічним середовищем. Також зазначимо уявлення про географічний простір у різних культурних контекстах, образів різних місцевостей і територій Запорізької області, ставлення місцевих співтовариств до того природного і соціального середовища, де вони мешкають.
Дослідження геокультурного образу Запорізької області ґрунтується на комплексному підході до вивчення суспільства і природи, припускаючи залучення до його структури, окрім компонентів природи, місцевості і місця, всього спектру матеріальних і духовно-інтелектуальних компонентів культури та етнокомпонентів. Таким чином, сутність взаємостосунків людини і ландшафту виражається у будуванні місця проживання, розуміння культурного ландшафту крізь призму цінностей певної культури, урахування екологічного і природного досвіду, господарської практики, менталітету її носіїв. У такому сенсі культурний ландшафт, що є середовищем життєдіяльності і спрямованого природокористування того чи іншого етносу, будь-якої спільноти людей є геокультурним ландшафтом, навіть якщо він і не має відчутних слідів техногенного впливу людини на природу. Тобто процес освоєння простору має культурну складову.
Таке освоєння призводить до формування культурних центрів, що виступають не тільки центрами поширення інновацій, але і центрами світосприйняття. Це виявляється у складанні регіональної міфології, і в топоніміці, і в регіональній організації геокультурного простору. Тобто геокультурний ландшафт буде розглядатися як єдиний генетично-територіальний синтез образів, які формуються на характеристиках, символах, знаках етнічного, політико-історичного, географічного, конфесійного, лінгвістичного сприйняття етнічним співтовариством "свого" простору.
У дослідженні ми спираємося на таки рівні геокультурної системи як:
геокультурний знак це предмет, географічний обєкт, зображення, яке має умовне культурне значення і характерну вказівку в соціумі;
геокультурний символ - це предмет, ідея, географічне позначення, культурне позначення якого-небудь поняття або ідеї;
геокультурна характеристика це опис, визначення характерних відмінних властивостей якого-небудь обєкту або простору.
На кожному рівні ми використовуємо необхідні для розгляду елементи:
геокультурні знаки природні, первісні, міфологічні, традиційні, державні;
геокультурні символи природні, первісні, міфологічні, традиційні, державні, архетипи; архетип (первинні типи, елементи людської психіки, які приховані в колективному підсвідомому, спільному для людства) природи, України-Русі;
геокультурні характеристики історичні, географічні, культурологічні.
В свою чергу, ядро геокультурного ландшафту поділяється на групи: природний ландшафт, культурний ландшафт і етноландшафт. Кожна група складається з елементів, які створюють феномен образу геокультурного ландшафту. Так, природний ландшафт складається з:
- природних компонентів гірських порід, повітря, води, ґрунтів, рослинності, тваринного світу, людини;
- місцевості це ділянка земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами звязку, населеними пунктами, промисловими, сільськогосподарськими та соціально-культурними обєктами;
- місця це онтологічна категорія наукових досліджень геокультурного ландшафту. Людина абстрагувала "місце" на основі зіставлення двох тіл, тобто свого власного і розташованої зовні речі. Зіставляючи себе з будь-яким іншим тілом, субєкт розрізняє місця і наділяє їх змістом. Дуже важливо, що поняття "місце" дозволяє утримувати сукупність природних і культурних процесів, а це особливо необхідно в гуманітарно-ландшафтних дослідженнях. Окрім того, це поняття дозволяє залучити в дослідження історико-культурний і гуманітарний матеріал.
Таким чином, місце і простір взаємодоповнюючі поняття. Вони повязані процедурою продовження. Між ними існують відносини виду і роду. Рід (простір) твірний початок для множинності (місць). Вид (місце) це те, яким чином цей рід бачиться. [6,33]
Культурний ландшафт складається з культурних компонентів матеріальних і духовноінтелектуальних:
- матеріальні компоненти це ті обєкти, вироби, витвори, які зроблені людиною;
- духовно-інтелектуальні компоненти це твори мистецтва і науки, які створені людиною при пізнанні навколишнього світу.
Етноландшафт складається з етнокомпонентів це традиції, мотиви, цілі, які відповідають творчій активності людини при взаємозвязку з природою.
Пропонуємо алгоритм розгляду геокультурної системи українського соціуму, що забезпечує пошук гармонії та рівноваги у соціумі та у взаєминах соціуму з його природним ландшафтом через пізнання культури на основі ландшафтних моделей і сучасних геоландшафтних уявлень. Якщо розглядати алгоритм звязків геокультури в українському соціумі, то, н