Анатомо-фізіологічні особливості кролів
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
Реферат
На тему: Анатомо-фізіологічні особливості кролів
Анатомо-фізіологічні особливості кролів
Анатомічні особливості. Кістяк кролів складається з осьового кістяка, який у свою чергу складається з хребетного стовпа і черепа, та кістяка кінцівок (грудних і тазових), в якому розрізняється кістяк вільних кінцівок та повязаних із тулубом грудного і тазового поясів (рис. 1). Він виконує опорну, захисну та ряд інших функцій.
Загальна вага кістяка дорослих кролів разом із звязками становить 8%, а новонароджених - 15% загальної ваги тіла. Загальна форма черепа у кроля - видовжено-конусоподібна. Нутрощі. Анатомія нутрощів кроля досить своєрідна (рис. 2).
Побудова травного, дихального та сечостатевого апаратів більшою або меншою мірою відображає спосіб життя тварин, головним чином характер харчування. Саме з цим повязаний сильний розвиток товстого кишечника та наявність великої черевної порожнини у кроля.
Травний апарат у кроля добре розвинений, вміст шлунково-кишкового тракту становить до 18,5% ваги тіла (рис. 3).
Ротова порожнина видовжена й витягнута наперед від корінних зубів, на кінці різко звужена.
Широкий зів веде з ротової порожнини до глотки.
Стравохід являє собою відносно широку товстостінну трубку.
Шлунок має форму підковоподібного мішка; вхідна й вихідна частини його ніби зближені між собою. Хоча шлунок кроля однокамерний, він все ж таки частково поділений на дві різних за розміром відділи: початковий - великий і широкий, прилягаючий до входу в шлунок, так званий донний відділ, і кінцевий - невеличкий 1 звужений, що і веде до виходу з шлунка - пілоричний відділ.
У ділянці входу стравоходу у шлунок треба виділити також вузьку кільцеподібну частину - так звану кардинальну.
Шлунок у кроля розміщений позаду печінки, навскіс і поперек черевної порожнини.
Кишечник у кроля має ряд характерних особливостей: велику довжину, дуже сильно розвинений товстий відділ, сильно розвинені лімфатичні вузли.
Тонкий кишечник - сильно розвинений і поділяється на дванадцятипалу, порожню та клубову кишки.
Дванадцятипала кишка характеризується найширшим просвітом, а також відсутністю лімфатичних бляшок. Вона порівняно довга і має яскраво-рожеве забарвлення. Дванадцятипала кишка утворює велику, але вузьку петлю, звернену своєю вершиною назад. Ця петля розміщена під хребтом, праворуч від спільного кореня брижі, а своєю вершиною заходить у правий пах, утворюючи тут кілька петель.
Порожня кишка починається у лівій половині черевної порожнини під хребтом, приблизно на рівні переднього краю лівої нирки, і утворює багато (близько 16) безладно розташованих петель. Загальна довжина порожньої кишки становить приблизно 200-225 см. За кольором порожня кишка значно світліша за дванадцятипалу. У стінках її містяться 4-5 великих лімфатичних бляшок.
Маса петель порожньої кишки в кроля лежить компактно, переважно у лівій передній частині черевної порожнини, головним чином у верхній її ділянці (над товстим кишечником), займаючи трикутний простір позаду шлунка. Таким чином, петлі порожньої кишки у кроля займають більшу (переважно передню) частину поперекової ділянки.
Клубова кишка являє собою кінцеву частину тонкого кишечника і відзначається у кроля прямим ходом без утворення петель. Вона коротка, в середньому завдовжки близько 35 см. Стінки її, на відміну від інших ділянок тонкого кишечника, потовщені. Клубова кишка містить у своїх стінках 1-2 пейєрові бляшки. Перед сліпою кишкою клубова має своєрідне, специфічне для кроля утворення. Воно являє собою велике однобоке дивертикулоподібне розширення з міцними стінками, що залежить від лімфатичних фолікулів - так званий лімфоїдний дивертикул клубової кишки. Він має неправильну трикутно-овальну форму і своїм опуклим боком звернений догори.
Товстий кишечник у кроля дуже великий як за своїм обємом, так і за довжиною. Він становить близько /з і навіть більше загальної довжини кишечника.
Товстий відділ кишечника поділяється на сліпу кишку, ободову, нередпряму й пряму.
Сліпа кишка дуже розвинена, довга і обємна, поступово звужується й закінчується сліпо. На ній ясно позначені перехвати, які розділяють кишку начебто на окремі комірки. Поверхня її слизової оболонки значно збільшена за рахунок глибокої спіральної брижі, що міститься всередині кишки.
Сліпа кишка завжди наповнена вмістом, який просвічується крізь порівняно тонкі й розтягнуті стінки, що надає кишці землисто-сірого (оливково-зеленого) забарвлення.
На правому, дещо увігнутому боці сліпої кишки знаходиться (діаметром 1,6 см) лімфоїдна бляшка округлої або овальної форми.
Звужений кінець сліпої кишки переходить у круглий пальцеподібної форми відросток - придаток сліпої кишки, або апендикс.
Апендикс різко відрізняється від сліпої кишки як за формою, так і за характером своїх стінок. Зверху він білястого кольору, стінки його рівномірно потовщені. Товщина їх досягає 3 мм, вони мають дрібнозернистий вигляд.
Переходячи в апендикс, сліпа кишка утворює три великих спіральних вигини. Апендикс лежить дещо навкіс поперек (справа наліво) під попереком, пересікаючи його приблизно в середній частині, причому вершина його досягає майже лівого клуба, впираючись у петлі тонких кишок. Апендикс прикріплюєть