Анатомо-фізіологічні особливості кролів
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
ся до початкової частини поперека різко вираженим коротким і добре розвиненим переднім краєм брижів.
Ободова кишка має в кроля своєрідну форму і може бути поділена на дві частини. Початкова широка частина містить три рухливих ряди яскраво виражених невеличких кишеньок. Цю частину кишки можна назвати великою ободовою кишкою, або ж просто ободовою. Кінцева - звужена частина кишки має один дуже широкий мязистий тяж, її можна назвати малою ободовою кишкою.
Обидві частини ободової кишки дуже відрізняються за діаметром.
Велика ободова кишка порівняно коротка; мала ободова кишка дещо довша і має чоткоподібні клубочки.
Ободова кишка тьмяного сіро-рожевого кольору, її мязисті стінки дещо потовщені. Слизова оболонка на початку ободової кишки така ж сама, як і в сліпої,- ніжна, гладенька, з ледве помітними крапковими нерівностями, але вже через 2 см вона помітно змінює свій вигляд і має добре виражені сосочки. Такий характер слизової зберігається до кінця малої ободової кишки з тією відмінністю, що сосочки поступово зменшуються.
У верхній частині правого клуба кінець малої ободової кишки утворює мязистий сфінктер (своєрідний сфінктер), що складається з особливого ґудзикуватого утворення з одного боку і продовжених брижів з другого.
Перед пряма кишка починається після кінцевого затирального сфінктера малої ободової кишки. Слизова оболонка кишечника відразу після сфінктера стає гладенькою і ніжною.
Передпряма кишка має характерний вигляд - це вузька кишка чоткоподібної форми, що залежить від вмісту - округлих клубочків екскрементів, в проміжках між котрими вона різко звужена і, забарвлена в світло-сірий колір (у розширених ділянках вона темного кольору). Довжина передпрямої кишки досягає 65-70 см, на своєму шляху вона утворює багато петель і закруток.
Пряма кишка довжиною 33 см йде прямолінійно назад вздовж хребта. Вона висить на відносно великій брижі і тому може дещо зміщуватися вбік. Пряма кишка має приблизно ту ж чоткоподібну форму, як і передпряма, і відрізняється від неї прямолінійністю, дещо більшим діаметром, товстішими стінками та гладенькою слизовою оболонкою.
Зверху і з боків прямої кишки, недалеко від анального отвору (за 1 см), приблизно під першим хвостовим хребцем, лежать парні, досить великі (довжиною 1,2 см) довгасті ректальні залози темно-сірого кольору.
Анальний отвір у кроля розміщений позаду, під самим коренем хвоста, приблизно на рівні 4-5-го хвостового хребця і звисає донизу (висячий анус).
Травні залози. Травні залози - печінка і підшлункова залоза - мають у кроля певні особливості.
Печінка у кроля велика, що при звуженій черевній порожнині створює враження досить обємного органа, вага її дорівнює 80-120 г, що становить 4- 4,5 % ваги тіла. Це лопатевий паренхіматозний орган буро-червоного кольору (рис. 4).
У ділянці верхнього краю печінки є сильно розвинений хвостовий відросток, який має вигляд самостійної частки. На його задньому краю знаходиться глибока ямка, в яку входить передня частина правої нирки. Переднім краєм відросток подовжується і переходить у вузький перешийок, що веде до печінки.
На верхньому краю середньої ділянки печінки та в основі хвостового відростка розміщений другий невеликий відросток печінки, сплющений і широкий, соскоподібний (заходить спереду в малу кривизну шлунка).
Решта печінки поділяється на три основні частки: дві великі ліві (зовнішню і внутрішню) і одну малу - праву. Жовчний міхур за допомогою неглибокої вирізки знизу й спереду в свою чергу поділяє праву частку на дві: власне праву і лівішу, нечітко визначену вузьку, або ж квадратну частки.
Стоншені нижні краї основних часток печінки мають численні неглибокі додаткові насічки (щілини).
На верхньому потовщеному краю печінки є глибока округла вирізка для проходження каудальної порожнистої вени та розміщена ліворуч від неї вирізка для -стравоходу.
Жовчний міхур має середні розміри, зеленкуватого кольору, неправильно видовженої форми (разом із вмістом важить 1,7-2 г). Жовчний міхур лежить у заглибленні між середньою і правою частками. Жовчновивідна протока впадає в початкову частину дванадцятипалої кишки.
Підшлункова залоза у кроля невелика, важить 4 г, або ж 0,1-0,4% ваги тіла. Вона не має вигляду компактного паренхіматозного органу, а здебільшого розсіяна у вигляді окремих невеличких лопатеподібних часточок по серозній оболонці. Вона має блідий рожево-жовтий колір і нагадує жир.
Паренхіма залози концентрується в основному у дві частки-лопаті. Права лопать розміщена вздовж брижі, у задній петлі дванадцятипалої кишки. Спереду ця частина залози слабко повязана з невеликою за розміром, але більш концентрованою середньою частиною залози, яка міститься в ділянці малої кривизни шлунка й початку дванадцятипалої кишки. Далі вона подовжується ліворуч вздовж малої кривизни шлунка у товщу шлунково-селезінкової звязки аж до верхнього краю селезінки (ліва лопать довжиною 4-5 см). Права лопатеподібна частка залози іноді може бути навіть відокремленою від її лівої компактної частки. Вивідна протока підшлункової залози впадає в дванадцятипалу кишку.
Дихальний апарат. Органи дихання в кроля (розвинуті слабо, вага легенів становить 0,33-0,38% ваги тіла.
Ніс та носова порожнина. Ніс у кроля вкритий шерстю і звисає над роздвоєною верхньою губою, з якою повязаний вуздечкою. Дві навскіс поставлені ніздрі ведуть до носової порожнини. Хід крізь ніздрі до носової порожнини у кроля зву