Принципи ціноутворення в умовах ринку
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
а ймовірність втрати прогнозованою ціною попиту своєї реальності.
Суміщення цій пропозиції з цінами попиту можливе лише за умов урахування в них як умов виробництва продукції, так і умов збуту та споживання.
Оскільки у ринковій економіці конкретна ціна залежить від попиту і пропозиції, то побіжно розглянемо ці категорії.
Попит це платоспроможне бажання покупця купити певний товар за ціною, яку він спроможний заплатити. На попит, своєю чергою, діє багато чинників різноманітного характеру, серед яких головний економічний, що свідчить про наявність у покупця платіжних засобів, але не завжди. Попиту відповідає ціна попиту, яка збігається із максимальною сумою грошей, що спроможний заплатити покупець за куплений товар.
Пропозиція це спроможність продавця товару продати його за мінімально можливою ціною. На пропозицію, у свою чергу, впливають внутрівиробничі та зовнішні чинники, серед яких пріоритетними є виробничі: витрати виробництва, наявність виробничих потужностей і стан та ефективність їх використання, ліквідація виробничого та управлінського характеру тощо.
У ринковому ціноутворенні пункт рівноваги попиту і пропозиції дуже динамічний і залежить від змінності попиту і пропозиції та чинників, що їх формують.
Крива попиту показує взаємозвязок між кількістю товару, який буде проданий, і ціною його продажу. Чим вища ціна, тим менший буде обсяг продажів, і навпаки.
Крива пропозиції характеризує звязок між ціною і кількістю товару, яка може бути запропонована для продажу за певною ціною. Між ціною і пропозицією встановлена прямопропорційна залежність: чим вища ціна, тим більша буде його пропорція.
У теоретичному та у перспективному прогнозуванні залежність ціни попиту від доходів та інших факторів її формування прийнято визначати з допомогою коефіцієнтів еластичності, під якими розуміють коефіцієнти, що показують відносну зміну ціни у відсотках від доходу чи інших чинників на відсоток.
Високою еластичністю цінових очікувань вважається така еластичність, коли коефіцієнт вищий від одиниці, що означає очікування високого росту цін. У таких умовах підприємства продавці товарів зацікавлені притримувати товар для його збуту, коли ціни виростуть, а підприємства-покупці у негайному придбанні товару, поки ціни ще не змінились. Аналогічна ситуація з цінами на ринку нафтопродуктів простежувалась в Україні уже декілька останніх років поспіль у період весняно-осінніх робіт, хоч не завжди з видимих для цього економічних причин.
Ціна у ринковій економіці, будучи обєктивною і самовизначальною категорією, не терпить ніякого адміністративного, тобто силового чи ручного, втручання у процеси ціноутворення. Якщо таке втручання (з боку державних органів) відбуватиметься, то ціна неодмінно буде множитись на один і той же товар в одному і тому ж місці його реалізації. Внаслідок цього виникне одна ціна, визнана деюре, а решта цін дефакто. Такий стан повсюдно спостерігався у плановому ціноутворенні та на початкових етапах реформи цін в Україні. Він створював ідеальні умови для розквіту тіньової економіки. Такі явища періодично спостерігаємо в Україні і тепер, особливо в періоди кризи на ринку продовольства і нафтопродуктів, коли уряд і місцеві органи влади запроваджують адміністративні методи регулювання цін.
У планово-директивній економіці ціни формувалися на базі властиво осереднених суспільних витрат, тому відхилення індивідуальних витрат як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, від суспільних при незмінному попиті на товари стимулюють збільшення обсягу виробництва і продажів або, навпаки їх скорочення.
У ринковій економіці ціни пропозиції формуються на базі саме індивідуальних витрат, які на різних підприємствах сфери виробництва і обігу неоднакові. За незмінного попиту на одноіменні товари низькі витрати підприємств формують вищий операційний прибуток, у такий спосіб стимулюючи збільшення обсягів виробництва і продажів і, навпаки, вищі витрати стимулюють їхнє скорочення і торують таким підприємствам шлях до банкрутства і зникнення з ринку товарів і послуг.
У плановій економіці повсюдно застосовували витратну методологію ціноутворення. В Україні, де чинні три види цін, за статусом (державні, регульовані і вільні) мають практичне застосування дві методології ціноутворення витратна і ринкова.
На початкових етапах перехідної економіки панівною була витратна методологія ціноутворення, за якою формувались залишки державних цін та регульовані ціни, які слугували немов би тимчасовим містком трансформування державних цін у вільні ціни. Вільні ціни, що прийшли на зміну регульованим цінам, уже стали формуватись за ринковою методологією. Отже, у міру лібералізації ціноутворення планово-директивне ціноутворення стало втрачати свої позиції, а ринкове, навпаки, свої позиції зміцнювало.
Нині ринкове ціноутворення, що формується на засадах ринкової методології, у національній економіці домінує. В Україні є всі підстави вважати, що національне ціноутворення повністю увійшло в ринок, доказом чого є надання Україні статусу держави з ринковою економікою.
Витратна методологія ціноутворення в Україні витіснена на узбіччя ціно- і тарифотворчих процесів і обмежено застосовується для встановлення:
державних (фіксованих) цін (тарифів), якими охоплено менше ніж 1% всього обсягу ціно- і тарифотворення;
регульованих цін (тарифів) на обмежений асортимент сільськогосподарсько?/p>