Прибуток підприємства та механізм його розподілу
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
? це прибуток від пайової участі у спільних підприємствах, здаванням майна в оренду, дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобовязаннями, надходження від економічних санкцій і обчислюється як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій і витратами на їх виконання.
Ппр = Д Sп.р.
де Д дохід;
Sп.р. витрати на виконання [6,c.86].
Отже, загальний прибуток підприємства
Пб = Пр + Ппр + Пін
де Пр - прибуток від реалізації продукції;
Ппр прибуток від позареалізаційних операцій;
Пін прибуток від іншої реалізації.
Обчислення величини загального прибутку має важливе значення для аналізу та господарської діяльності, тому що прибуток є обєкт оподаткування.
Згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку” оподаткований прибуток обчислюється по формулі:
По = Дв (Вв +АВ)
де Дв валовий дохід;
Вв валові витрати;
Ав сума амортизаційних відрахувань [6,c.101].
Прибуток це грошове вираження між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво
В умовах ринкової економіки він є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.
Розрізняють прибуток обліковий (бухгалтерський), економічний і нормальний (рис. 2).
Обліковий (бухгалтерський) прибуток це різниця між ціною реалізованої продукції і витратами на її виробництво [7,c.186].
Нормальний прибуток це винагорода за підприємницьку діяльність, складова витрат виробництва.
Економічний прибуток це різниця між обліковим і нормальним прибутком.
Головним критерієм визначення реальної прибутковості підприємств вважають величину економічного прибутку. Вона показує, наскільки обліковий прибуток перевищує нормальний:
ЕП = ОП - НП,
де ЕП, ОП, НП відповідно економічний, обліковий і нормальний прибуток.
Отже, економічний прибуток виникає тоді, коли загальна виручка перевищує всі зовнішні та внутрішні витрати. До складу останніх входить нормальний прибуток на капітал у вигляді відсотка. Прагнення отримати якомога більший прибуток стимулює підприємців ефективніше використовувати економічні ресурси, знижувати витрати, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, освоювати нові виробництва [7,c.188].
Загальна сума прибутку від усіх видів діяльності утворює балансовий прибуток (рис. 3):
Рис. 3 Утворення балансового прибутку
Балансовий прибуток це загальна сума прибутку від усіх видів діяльності
Більшу частину прибутку підприємство отримує від основної виробничої діяльності.
Прибуток від допоміжної діяльності це частина прибутку, утворена внаслідок виконання для інших підприємств непромислових робіт і послуг (будівельних, транспортних тощо), реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання платних послуг населенню [7,c.193].
Прибуток від позареалізаційної діяльності це різниця (сальдо) між штрафами, пенею, неустойками, одержаними і сплаченими, доход від операцій з тарою, орендна плата від падання в оренду приміщень тощо.
Засновницький прибуток це доход, який отримує засновник акціонерного підприємства (товариства) при відкритій підписці на акції
Засновники підприємства продають акції за курсом, який визначається з урахуванням дивідендів і позичкового відсотка.
Інакше кажучи, власник акції продає її за певною ціною, отримані гроші кладе у банк і одержує доход, який дорівнює сумі дивіденду.
Величину засновницького прибутку (Вз.и) розраховують за формулою
ВЗІІ = СДа-СДа.н,
де СДа сума доходів, отриманих від реалізації акцій за курсом; СДа „ сума доходів, що дорівнює сумі вартості акцій за номіналом (реалізаційний капітал).
1.3Розподіл та використання прибутку на підприємстві
Механізм впливу фінансів на господарство, на його економічну ефективність знаходиться не в самому виробництві, а в розподільних грошових відносинах. Характер їх впливу на виробництво залежить від того, наскільки конкретна система розподілу, форми і методи її організації відповідають обєктивним потребам суспільства, рівню розвитку виробничих сил, економічним інтересам держави, підприємств і кожного робітника. При порушенні цієї відповідності процес підвищення ефективності виробництва починає стримуватись.
Розподіл прибутку являється складовою та невідємною частиною загальної системи розподільних відносин підприємств.
Конкретні форми і методи розподілу прибутку постійно видозмінюються і розвиваються з розвитком суспільного відтворення і з зміною задач і цілей, що стоять перед економікою. Кожний етап в взаємовідносинах між бюджетом і підприємством з приводу розподілу прибутку породжує нові форми і методи цього розподілу [8,c.128].
По суті розподіл прибутку слід розглядати в трьох напрямках. Він розподіляється між державою, власниками підприємства і самим підприємством. Пропорції цього розподілу в значній мірі впливають на ефективність діяльності підприємства як позитивно, так і негативно.
Взаємовідносини підприємства і держави з приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку. Розподіл балансового (валового) прибутку між державою і підприємством є першим етапом його розподілу.
Досить суттєвим є те, що податком на прибуток оподатковується не той прибуток, який відображає результат фінансово-господарської діяльн