Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?ля операцій продуктивність яких дана в тоннах і витрата матеріалу в т/га витрата енергії буде становити:
То втрати на енергію будуть становити:
Загальні витрати не поновлюваної енергії будуть становити :
Енп=2448,4+3060,8+19320+3149+0,69+1058,89+(81,7+3,099+35,2+72,18+56,1+83,9+25,35+25,3+47,96+5,9+23,28+119,13+1192,1+4,0+155,25+68,85)=31037,97 МДж/га
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде становити:
Так як Ке < 2 то дано технологія є енергозатратною.
Розраховуємо також коефіцієнт екологічної ефективності
П=167364 - екологічний поріг.
Враховуючи данні розрахунки можна зробити висновок, що технологія заготівлі ячміню в СТОВ Глуховецьке енергозатратна і має бути вдосконалена.
2 Загальні моделі ведення енергозберігаючого сільського господарства на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу
Українська влада взяла чіткий курс на створення бренду України як державищо продукує екологічну продукцію. За таких умов актуальним стає ефективне використання наших біологічних ресурсів та мінімальне застосування - антропогенних (агрохімії, диз-палива та ін.). Актуальність обраного напряму, з одного боку, зумовлена широкими можливостями українських земель та зростаючою потребою в чистій продукції у світі. [17]
Всі види ресурсів, зокрема енергоносії, технічні засоби, праця людей, вода мають певну цінність і відповідно, підлягають ретельному обліку при їхньому перерозподілі. І тільки ґрунтові фактори родючості не мають ціни та не контролюються. Це створює умови для широкого використання їх з метою отримання прибутку, що супроводжується інтенсивною деградацією земельних ресурсів та їхнім виснаженням. Однак унікальність ґрунтового покриву полягає в тому, що він є надійним, екологічно безпечним джерелом поновлювальної енергії, яка в процесі сільськогосподарського виробництва звязується рослинами завдяки фотосинтезу. При цьому рівень природного потенціалу продуктивності в різних ґрунтово-кліматичних умовах суттєво змінюється і встановлюється у варіантах стаціонарних дослідів без застосування добрив і меліорантів, які моделюють найбільш розповсюджену сучасну практику ведення сільськогосподарського виробництва. Наприклад, в західному Лісостепу на чорноземі опідзоленому на контролі вихід енергії з урожаєм основної і побічної продукції культур 5-пільної зерно-просапної сівозміни у середньому сягає 105 ГДж/га (2 ГДж 1 ц кормових одиниць (к.о.) В інших ґрунтово-кліматичних умовах енергія, що отримується з врожаєм, коливається в середньому у межах 70-90 ГДж/га. Це свідчить про те, що при дотриманні вимог агротехнологій тільки за рахунок природної родючості ґрунту можна забезпечити досить високу продуктивність посівів. Для порівняння, витрати антропогенних ресурсів в енергетичному еквіваленті (Еа) при таких агротехнологіях щорічно складають лише 10-13 ГДж/га, відповідно, окупність 1 ГДж урожаєм сягає 8-9 ГДж/га (коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее). [18]
Однак слід враховувати, що в цьому випадку мають місце значні втрати ґрунтової енергії (Ег), зосередженої в органічній речовині і в запасах елементів живлення - до 30 ГДж/га на рік. Очевидно, що відповідно до закону збереження енергії безповоротне використання енергетичного потенціалу ґрунтів супроводжується їх енергетичною деградацією і зниженням продуктивності з темпом у середньому 1-1,5 ц к.о./га за рік. Для оцінки цих процесів в масштабах України на основі узагальнення багаторічних експериментальних даних були розроблені гіпотетичні сценарії функціонування агроекосистем (табл.2.1).
Таблиця 2.1. Баланс енергії при різних сценаріях розвитку сільськогосподарського виробництва
ПоказникиМодель1Модель2Модель3Продуктивність с.г. угідь, т к.о./га1,52,55,0Площа с.г. угідь, млн. га40Нагромадження біомаси, млн. т к.о.60100200Енергія врожаю (Ев), млн. ГДж120020004000Затрати антропогенних (промислових) ресурсів (Еа), ГДж/га01025Еа, млн. ГДж0-400-1000Втрати ґрунтової енергії (Еа), ГДж/га0150Еа, млн. ГДж0-6000Необхідно к.о для виробництва продуктів харчування на 1 людину на добу*2,8Енергія на продукти харчування, млн. ГДж за рік**-1000Баланс енергії, млн. ГДж20002000Надходження енергоносіїв ззовні, млн. ГДж***3600Компенсація, 55
*середній раціон на одну людину - 2480ккал
**з розрахунку на 50 млн. чоловік
***36 млн. т нафти, 72 млрд. м3 природного газу
Модель 1 - всі земельні ресурси використовуються як природні кормові угіддя з продуктивністю 1,5 т к.о./га (1 т к.о. 20 ГДж; 1 т дизельного пального 40 ГДж). Рослинна біомаса згодовується тваринам, а вироблені продукти харчування - для покриття внутрішніх потреб або на реалізацію на світовому продовольчому ринку. При цьому затрати антропогенних ресурсів, головним чином це праця людей і тяглова сила тварин, можуть бути відносно незначні (до1 ГДж/га). За рахунок високого рівня рециркуляції біогенних елементів з відходами тваринництва забезпечується збереження ґрунтового енергетичного потенціалу, продуктивність сільськогосподарських угідь зростає. При розгляді цього сценарію стає зрозумілим значення тваринництва як з точки зору акумуляції і концентрації енергії, розподіленої на великій площі у вигляді рослинної біомаси, особливо її малоцінної частини, так і з позицій відновлення енергетичного потенціалу ґрунтів.
Модель 2 відбиває сучасний стан - спеціалізація переважно рослинницька, продуктивність сільськогосподар