Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
овини в результаті оббивання вегетативних частин рослин обчислювали на основі визначення облистяності їх до і після виконання операції, а також частки сухої речовини оббитих частин, які залишалися у траві після її обробки.
Сумарні втрати сухої речовини встановлювали за масою погонного метра валка до провялювання (з визначенням вологості) і за вмістом сухої речовини перед підбиранням готового сіна.
Результати проведених досліджень свідчать, що розмір втрат сухої речовини сіна за одноразової обробки валка за несприятливої погоди зменшується, порівняно з контролем, на 4,5%, а за дворазового - на 1,7%, тоді як за сухої погоди, - відповідно, на 2,6 та 1,3%. Значну частину цих втрат становлять механічні, які зростають, порівняно з контрольним варіантом, за дворазової обробки валка за несприятливої погоди на 1,5%, а за сухої - на 0,9%, а, порівняно з витратами сухої речовини за одноразової обробки валка, - відповідно, на 2,4 та 1,5%.
Більшу частину цих втрат становлять механічні, що зростають за дворазової обробки валка, порівняно з контролем, на 0,9-1,5%, а, порівняно з одноразовою обробкою, - відповідно, на 1,5-2,4%. Механічні втрати відбуваються в результаті оббивання листя в процесі обробки валків. Про це свідчить зменшення облистяності сіна за дворазової обробки валка, порівняно з контролем, на 0,9-1,6, а, порівняно з одноразовою, - на 1,7-3,1%.
Різна кратність обробки валка істотно позначилася на тривалості висушування, проте в основному це залежало від погодних умов. Так, у першому досліді, коли повітря і грунт були насичені вологою, висушування трави тривало на 25 годин більше, ніж у другому. Характерно, що за цих умов одноразова обробка валка сприяла скороченню часу сушіння на 32 години, дворазова - тільки на 11, тоді як за сухої погоди висушування трави в обох варіантах скорочувалося на 24 години. Це пояснюється тим, що за додаткового зволожування маси (знизу - грунтовою вологою, а зверху - росою), дворазова обробка валків не дає бажаного результату, оскільки в процесі цієї обробки трава збивається, через що погіршується рівномірність її розподілу за довжиною та шириною валка.
Наведену технологію заготівлі люцернового сіна впроваджено в низці господарств Вінницької області. [17]
На підставі проведеного мною аналізу мною була запропонована технологія яка наведена в таблиці 4.1
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:
де - енергоємність урожаю МДж/га; [13]
ек - 21,83 МДж/кг - енергоємність 1кг сухої речовини люцерни на сіно;
U-3000 кг/га - урожай люцерни;
КСР - 0,25 - середній вміст сухої речовини
Витрата не поновлюваної енергії при виробництві культури з розрахунку на 1га:
Енп= Еп+ Еее+ Ен+ Емд+ Еод+ Епц+ Евод+ Епл+ Емех
де Еп - витрата енергії на паливо;
ВП=115 кг/га - витрата палива;
еП=42,7 МДж/кг - енергетичний еквівалент дизельного палива.
Еее - витрати на електроенергію, Еее=0;
Ен - витрата енергії на насіння,
Ен=Нн•ен=20•20,2= 404 МДж/кг
Нн - 20 кг/га - норма висіву люцерни.
ен - 20,2 МДж/кг - енергетичний еквівалент насіння люцерни.
Емд - витрата енергії на мінеральні добрива,
Емд= Нмд•емд=100•13,6=1360 МДж/кг
Нмд=100 кг/га - норма внесення мінерального добрива (кальцієва селітра).
емд=13,6 МДж/га - енергетичний еквівалент кальцієвої селітри.
Еод - витрата енергії на органічні добрива, Еод=0 МДж/га.
Епц - витрата енергії на пестецеди, Епц=0 МДж/га
Евод - витрата енергії на воду, Евод=0МДж/га
Епл - витрата енергії на людей,
Епл=Зпр•епр
Зпр=10,2 люд•год/га - затрати праці,
епр=60,8 МДж/люд•год - енергетичний еквівалент.
Епл=60,8•10,2=620,16 МДж/га
Емех - витрата енергії на використання техніки розраховується в залежності від продуктивності МТА,
Етр - енергоємність трактора:
Етр-МТЗ-80 = 76,8 МДж/год,
Етр-Т-150К = 183,1 МДж/год,
Етр-ЮМЗ-6Л = 76,5 МДж/год.
Езч - енергоємність зчіпки:
Езч СГ-21=6,4 МДж/год
Есгм - енергоємність сільськогосподарських машин:
ЕБД-10 =296 МДж/год,
ЕМВУ-0,5= 144,1 МДж/год,
ЕПЛН-5-35 = 28,8 МДж/год,
ЕБЗСС-1= 3,6 МДж/год,
ЕЄвропак= 66,4 МДж/год,
ЕСЗУ-3,6 = 158,4 МДж/год,
ЕКРН-2,1М = 22,2 МДж/год,
ЕВР-7,4 =4,4 МДж/год,
ЕГРП-3,6 = 35,4 МДж/год,
ЕПРП-1,6 = 134,3 МДж/год. [12]
n - кількість машин в агрегаті,
W2 - годинна продуктивність МТА (з технологічної карти).
Витрата енергії на проведення сільськогосподарської операції:
Так як для деяких операцій продуктивність дана в тоннах і витрата матеріалу т/га то
Нга - норма витрати матеріалу в тоннах на 1гектар
ЕУЗСА-40 = 66,4 МДж/год,
ЕПЭ-0,8Б = 60,0 МДж/год,
Е2ПТС-4=75,3 МДж/год,
ЕПФ-0,5 = 3,3 МДж/год,
ЕГАЗ-53Б = 53,6 МДж/год. [12]
Витрати не поновлюваної енергії будуть становити:
ЕНП = 4910,5 + 404 + 1360 + 620,16 + (67,78 + 35,6 + 192,6 + 25,73 +67,4 + 106,9 + 50,25 + +10,2 +32,5 + 351,8 + 12 + 4,5 + 152,2 + 59,85) = 8147,42 МДж/кг
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
Так як Ке?2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.
Так як коефіцієнт Ке.е.=20,54?p>