Аналіз стану і перспективи розвитку рослинництва
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?ергу залежить від застосування в господарстві досягнень науки і техніки.
Відповідно до “Земельного кодексу України“ вся земельна площа України поділяється на сім категорій :
- землі сільськогосподарського призначення (землі надані для сільського господарства, або призначені для цих цілей)
- землі населених пунктів (земельна площа міст, сіл, гаражного і дачного будівництва)
- землі промисловості, транспорту, звязку, оборони та іншого призначення
- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історично-культурного призначення
- землі лісового фонду (землі вкриті лісом, або надані для потреб лісового господарства)
- землі водного фонду
- землі запасу (це всі землі, які надані у володіння і постійне користування і перебувають у виданні сільських, селищних, районних рад)
1.3 Організаційна структура господарства
Організаційна структура господарства визначається кількістю виробничих підрозділів, допоміжних і підсобних господарств. Вона залежить від спеціалізації, яка залежить від найбільш раціонального використання землі, трудових і матеріальних ресурсів, максимальне наближення місця роботи до місця проживання працівників.
Головними виробничими одиницями у господарстві є бригади. До них входять: тракторно-рільнича бригада і тваринницькі ферми, садово-огородня бригада підпорядковується безпосередньо керівництву господарства. Така організаційна структура господарства забезпечує успішне виконання господарських завдань.
Структура господарства зображена в таб.2
Організаційна структура характеризується такими натуральними показниками, як обєкт виробництва найважливіші видів продукції, розміри посівних площ, поголівя худоби.
З таблиці 3 видно, що виробничі дільниці це господарські підрозділи, які мають в своєму складі підрозділи рослинництва і тваринництва, але є і недоліки, адже недоцільно і надалі утримувати дільниці №2 і №3 невеликі молочно-товарні ферми. Концентрація цих ферм на виробничій дільниці №2 буде сприяти підвищенню їх ефективності.
1.4 Забезпеченість господарства робочою силою
Успішне виконання виробничої програми господарства у значні мірі визначається забезпеченістю робочою силою і ефективністю її виконання. Трудові ресурси, які знаходяться у господарстві, можуть бути встановлені на ту чи іншу дату, і обчислені в середньому за відповідний період місяць, квартал, рік. У звязку з цим розрізняють спискову і середньоспискову чисельність працівників.
Спискова чисельність працівників включає всіх робітників, які знаходяться у списках господарства на відповідну дату. Але це не показник, що характеризує трудові ресурси. З більшою точністю про забезпеченість господарства робочою силою можна судити по середньосписковому числу персоналу, яка визначається діленням числа спискових працівників за всі дні періоду на календарне число днів у періоді.
У господарстві до трудових ресурсів відносяться робітники, які заключили із господарством трудову угоду.
Для оцінки забезпеченості господарства робочою силою, фактичну наявність працівників, зайнятих у галузях господарства, порівнюють з планом, і з штатним розписом господарства.
Дані, по забезпеченості господарства робочою силою наведені в таб. 4
В господарстві планувалось використання 862 середньорічних працівників, фактично на роботах в сільському господарстві було зайнято 863. перевищення відбулося в результаті додаткового залучення сезонних працівників.
У 2007 році в господарстві був недоукомплектований штат інженерно-технічних працівників, нижче плановою також виявилася чисельність робітників підсобного виробництва.
Велике значення для підвищення ефективності використання робочого часу і трудових ресурсів має додержання всіма працівниками правил внутрішнього розпорядку, зміцнення трудової й технологічної дисципліни, вдосконалення організації праці, її оплати, впровадження орендного підряду.
1.5 Спеціалізація господарства
Однією з форм суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва. Спеціалізація сільського господарства характеризує суспільний поділ праці між різними галузями сільськогосподарського виробництва, а також всередині їх. У процесі розвитку продуктивних сил і поглиблення спеціалізації сільського господарства відособлюється і створюються все нові галузі для виробництва певної продукції.
Спеціалізація сільськогосподарського виробництва це переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції у господарстві.
Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарського підприємства на виробництві окремих видів товарної продукції з урахуванням природних і економічних умов.
Спеціалізація сільського господарства - це обєктивний і закономірний процес, що відбувається на основі впровадження у виробництво досягнень науково технічного прогресу. Підвищення продуктивності праці та ефективності сільськогосподарського виробництва нерозривно повязано з дальшим поглибленням його спеціалізації. Спеціалізація сільського господарства відкриває широкі можливості для впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, переведення галузей на індивідуальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального і ефектив