Аналiз правового статусу законодавчоi й мiiевоi влади Угорщини

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Курсова робота на тему:

АНАЛРЖЗ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАКОНОДАВЧОРЗ Й МРЖiЕВОРЗ ВЛАДИ УГОРЩИНИ

Ужгород 2006

ЗМРЖСТ

Роздiл РЖ. Нацiональна асамблея як орган законодавчоi влади

Роздiл РЖРЖ. Здiйснення державноi влади на мiiях

РОЗДРЖЛ РЖ. НАЦРЖОНАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ЯК ОРГАН ЗАКОНОДАВЧОРЗ ВЛАДИ

Законодавча влада в Угорськiй Республiцi здiйснюiться однопалатним парламентом Нацiональною Асамблеiю (ранiше Державними Зборами) (ст. 25). Ст. 19 Конституцii Угорщини визначаi Нацiональну Асамблею верховним органом державноi влади та представницьким органом народу. 2

Нацiональна Асамблея, здiйснюючи своi права, що випливають iз народного суверенiтету, гарантуi конституцiйний порядок у суспiльствi i визначаi структуру, напрями та умови управлiння.

Здiйснюючи свою владу, Нацiональна Асамблея здiйснюi наступнi повноваження:

  1. приймаi Конституцiю Республiки Угорщина;
  2. приймаi закони;
  3. визначаi план соцiально-економiчного розвитку краiни;
  4. визначаi баланс державних фiнансiв, затверджуi державний бюджет та забезпечуi його виконання;
  5. приймаi рiшення щодо програми Уряду;
  6. укладаi мiжнароднi договори, що мають особливе значення для мiжнародних вiдносин Республiки Угорщина;
  7. приймаi рiшення щодо оголошення вiйни та укладення миру;
  8. у випадку стану вiйни чи виникненя загрози збройного нападу з боку iноземних держав (небезпека вiйни) оголошуi кризовий стан i створюi Раду оборони;
  9. у випадку збройних дiй, спрямованих на повалення конституцiйного ладу чи захоплення влади, а також у випадку небезпечних актiв насильства збройних чи пiдготовлених з допомогою зброi, що загрожують безпецi життя i майна громадян, та у випадках стихiйного лиха чи промислових катастроф (надалi усе разом: неминуча потреба) оголошуi надзвичайний стан;
  10. приймаi рiшення про розгортання Збройних сил за межами або всерединi краiни;
  11. обираi Президента Республiки, Премiр-мiнiстра, членiв Конституцiйного Суду, Уповноваженого Нацiональноi Асамблеi з прав людини та Уповноваженого Нацiональноi Асамблеi з прав нацiональних та етнiчних меншин, Голову та заступника Голови Державного аудиторського управлiння, Голову Верховного Суду та Генерального прокурора;
  12. за рекомендацiiю Уряду, поданою пiсля отримання рiшення Конституцiйного Суду, розпускаi мiiевi представницькi органи, дiяльнiсть яких суперечить Конституцii; приймаi рiшення щодо назв, територii та розташування округiв, щодо надання мiстам привiлеiв округiв та щодо формування районiв столичного мiста;
  13. маi виключне право оголошувати амнiстiю.

Прийняття рiшень, передбачених пунктами 7, 8, 9 та10 вимагаi двох третин голосiв представникiв Нацiональноi Асамблеi.1

Нацiональною Асамблеiю може бути призначений всенародний референдум. Прийняття закону про всенародний референдум вимагаi двох третин голосiв представникiв Нацiональноi Асамблеi.

У випадку, коли Нацiональна Асамблея нездатна прийняти такi рiшення, Президент Республiки маi право оголосити стан вiйни, кризовий стан, створити Раду оборони, а також оголосити надзвичайний стан. Нацiональна Асамблея вважаiться нездатною прийняти такi рiшення, якщо вона знаходиться не на сесii, якщо не маi часу прийняти такi рiшення, а також якщо у випадках, якi призводять до стану вiйни, кризового або надзвичайного стану, ii скликання натрапляi на нездоланнi перепони. Факт нездатностi Нацiональноi Асамблеi дiяти та пiдстави для оголошення стану вiйни, кризового або надзвичайного стану встановлюiться спiльно Головою Нацiональноi Асамблеi, Головою Конституцiйного Суду та Премiр-мiнiстром. Нацiональна Асамблея розглядаi пiдстави для оголошення стану вiйни, кризового чи надзвичайного стану на своiму першому засiданнi пiсля усунення причин нездатностi дiяти i приймаi рiшення про законнiсть вжитих заходiв. Таке рiшення вимагаi двох третин голосiв представникiв Нацiональноi Асамблеi. Двi третини голосiв представникiв, присутнiх на Нацiональнiй Асамблеi, вимагаються i для прийняття закону про детальнi правила, що застосовуються пiд час кризового i надзвичайного стану.

Нацiональна Асамблея обираiться строком на чотири роки у складi 386 депутатiв.1 Нацiональна Асамблея складаiться з представникiв, якi обираються шляхом прямих виборiв за змiшаною системою.2 Представники Нацiональноi Асамблеi здiйснюють своi повноваження з метою служiння iнтересам народу. Вони (представники) надiленi правом недоторканностi вiдповiдно до положень закону про правовий статус представникiв Нацiональноi Асамблеi. Представники Нацiональноi Асамблеi повиннi мати винагороду, достатню для забезпечення iхньоi незалежностi. РЗм надаiться право мати певнi пiльги та право на вiдшкодування витрат. Для прийняття закону про розмiр винагороди, вiдшкодувань, а також про пiльги вимагються двi третини голосiв присутнiх представникiв.

Президент Республiки, члени Конституцiйного Суду, Уповноважений Нацiональноi Асамблеi з прав людини, Голова державного аудиторського управлiння, заступник Голови та аудитори, суддi, прокурори, працiвники органiв державноi адмiнiстрацii, за винятком членiв Уряду i заступник