Аналiз правового статусу законодавчоi й мiiевоi влади Угорщини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
iсля першоi персональноi пропозицii.
Перед розпуском Нацiональноi Асамблеi Президент Республiки ознайомлюiться з думкою Премiр-мiнiстра, Голови Нацiональноi Асамблеi та лiдерiв груп представникiв партiй, представлених у Нацiональнiй Асамблеi.
Протягом трьох мiсяцiв пiсля припинення дii мандата через оголошення про саморозпуск та розпуск Нацiональноi Асамблеi обираiться нова Нацiональна Асамблея. Нацiональна Асамблея продовжуi виконувати своi функцii до першого засiдання новоi Нацiональноi Асамблеi.
Пiд час кризового або надзвичайного стану саморозпуск та розпуск Нацiональноi Асамблеi недопустимий. Якщо строк повноважень Нацiональноi Асамблеi спливаi пiд час кризового або надзвичайного стану, ii мандат продовжуiться до закiнчення кризового або надзвичайного стану. У випадку виникнення стану вiйни, небезпеки вiйни або надзвичайного стану Президент Республiки може скликати Нацiональну Асамблею, яка оголосила про свiй саморозпуск або була розпущена. Нацiональна Асамблея приймаi рiшення про продовження строку своiх повноважень.
Цiкавим для дослiдження i питання щодо уповноважених Нацiональноi Асамблеi.
Уповноважений Нацiональноi Асамблеi з прав людини повинен розслiдувати i збирати факти порушення конституцiйних прав i бути iнiцiатором загальних або часткових заходiв, спрямованих на iх усунення.
Уповноважений Нацiональноi Асамблеi з прав нацiональних та етнiчних меншин надiлений тими ж функцiями, що й Уповноважений Нацiональноi Асамблеi з прав людини проте його дiяльнiсть поширюiться на дещо iншу iеру забезпечення прав нацiональних та етнiчних меншин. Його функцii здiйснюi орган, до якого входить по одному представниковi вiд кожноi нацiональноi та етнiчноi групи, висунутому органiзацiями нацiональних та етнiчних меншин та обраному Нацiональною Асамблеiю.
Заходи, до яких вдаються уповноваженi Нацiональноi Асамблеi, у випадках, передбачених законом, можуть бути iнiцiйованi будь-якою особою.
Уповноваженi з прав людини i з прав нацiональних та етнiчних меншин обираються Нацiональною Асамблеiю за пропозицiiю Президента Республiки двома третинами голосiв представникiв. Для захисту певних конституцiйних прав Нацiональна Асамблея може може також обирати спецiальних уповноважених.
Уповноваженi Нацiональноi Асамблеi щорiчно подають iй звiт про свою дiяльнiсть.
Для прийняття рiшень щодо уповноважених вимагаються двi третини голосiв присутнiх представникiв Нацiональноi Асамблеi.
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ЗДРЖЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОРЗ ВЛАДИ НА МРЖiЯХ
Ст. 41 визначаi, що територiальними одиницями Республiки Угорщина i столиця, округи, мiста з правом обласного пiдпорядкування та общини. Столиця ( столицею Республiки Угорщина i Будапешт (ст. 72) ) подiляiться на райони. Райони можуть утворюватися також у мiстах.
На вiдмiну вiд багатьох iвропейських держав, в Угорщинi дii двоступенева система адмiнiстративно-територiального устрою, в якiй вiдсутня промiжна ланка районого рiвня мiж адмiнiстративно-територiальною одиницею першого рiвня (округ) та низовими ланками адмiнiстративно-територiального подiлу. Однак, на сьогоднi, у вiдповiдностi до сучасних тенденцiй регiоналiзацii в РДвропi та у звязку пiдготовкою до вступу в РДвропейський Союз, в Угорщинi вiдбуваiться територiально-адмiнiстративна реформа, наслiдком якоi маiстати утворення регiонiв, до складу яких входитимуть областi i мiста зправами областi, що означатиме повернення до традицiйноi триступеневоi системи адмiнiстративно-територiального устрою.1
Особливiстю територiального органiзацii Угорщини i вiдсутнiсть на мiiях представникiв центральноi влади i достатньо широка компетенцiя мiiевих органiв самоврядування. Право на мiiеве самоврядування мають обiднання виборцiв у общинах, мiстах, столицi та ii районах, а також в округах. Мiiеве самоврядування i формою незалежного демократичного управлiння мiiевими громадськими справами, формою здiйснення мiiевоi влади в iнтересах населення. Виборцi здiйснюють мiiеве самоврядування через обранi ними представницькi органи або через мiiевi референдуми. Члени органiв мiiевого самоврядування обираються строком на чотири роки.
Органи мiiевого самоврядування згiдно своiх поноважень:
- незалежно регулюють i керують мунiципальними справами; iхнi рiшення мають бути перевiренi на вiдповiднiсть законодавству;
- здiйснюють право власностi щодо мунiципального майна, незалежно розпоряджаються доходом мунiципалiтету та мають право вступати в дiловi вiдносини на власний розсуд;
- надiляються правом мати свiй власний дохiд, необхiдний iм для виконання своiх функцiй, як визначено законом, а також мають державну пiдтримку, вiдповiдно до обсягу цих функцiй;
- визначають вили i розмiри мiiевих податкiв;
- утворюють свою власну органiзацiю та визначають порядок ii функцiонування;
- створюють символiку мiiевого характеру та встановлюють мiiевi нагороди i звання;
- виступають з iнiцiативами щодо справ мiiевоi общини, звертаючись до органiв, уповноважених приймати рiшення;
- обiднуються з iншими органами мiiевого самоврядування для спiльного вирiшення справ у межах своii компетенцii, спiвпрацювати з мунiципалiтетами в iнших краiнах та бути членами мiжнародних органiзацiй мунiципалiтетiв.
У межах своiх повноважень органи мiiевого самоврядування мають право видавати постанови, що не суперечать будь яким правов