Аналiз поняття "партiйнi системи"

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



Партiйна система це обiднання взаiмозалежних партiй, якi прагнуть до завоювання, утримання та здiйснення влади.

Рiзноманiтнiсть iсторичних i соцiально-культурних умов розвитку краiни i народiв призвела до виникнення полiтичних партiй, що мають рiзнi органiзацiйнi структури, рiзну iдеологiчну спрямованiсть. Дii полiтичних партiй тiсно повязанi одна з одною, взаiмозалежнi, знаходяться в певних полiтичних вiдносинах зi всiма елементами i ланками полiтичноi системи суспiльства. Полiтичнi партii всi дiють в певних соцiально-економiчних умовах [7, c.288].

Суть поняття партiйноi системи

Проблемi партiйноi системи у науковiй лiтературi придiляiться багато уваги. Пояснюiться це тим, що зясування сутi цього питання дуже щiльно повязане з проблемою державного та полiтичного устрою. Але ця обставина тiльки ускладнюi зясування сутi значення термiна.

У лiтературi можна знайти визначення партiйноi системи у широкому та вузькому значеннi. У вузькому значеннi пiд партiйною системою розумiють взаiмини мiж полiтичними партiями. У широкому партiйна система ототожнюiться з полiтичною системою.

Класичним вважаiться визначення партiйноi системи запропоноване М.Дюверже - це особливий тип взаiмозвязкiв мiж певними ii ознаками, такими наприклад, як кiлькiсть партiй, iх вiдноснi розмiри, домiнуюча iера творення коалiцii, географiчна локалiзацiя. Таким чином М. Дюверже не лише згадуi про динамiчну систему взаiмин мiж партiями, але водночас визначаi декiлька ознак цiii системи, що впливаi на характер та спосiб формування конкретних мiж партiйних звязкiв.

Д. Рак вважаi, що партiйна система не i звичайною сумою партiй, людей, iнституцiй та форм активностi. Це сукупнiсть мiж полiтичними партiями в межах конкретного полiтичного режиму, що надаi демократичним полiтичним партiям унiкального значення.

У розумiннi Дж. Сарторi, партiйна система це система взаiмноi дiяльностi, яка i результатом конкуренцii помiж партiями. Вона спираiться на взаiмозалежнiсть партiй, на те що, кожна партiя i функцiiю (у математичному розумiннi) iнших партiй i регулюi (в конкретний спосiб чи нi) на поведiнку iнших полiтичних партiй[5, c.386].

Захiдний полiтолог Сеймс Ньюмен вiдзначаi,що партiйна система це право полiтичноi партii на формування власноi системи правлiння суспiльством, а полiтолог РДжi Каак вказуi, що партiйнi системи сукупнiсть полiтичних сил , що представленi в парламентi або таких, що прагнуть до представництва в парламентi[ 6, c.337].

Отже поняття партiйна система можна визначити як:

  1. конфiгурацiю полiтичних партiй, якi або конкурують, або спiвпрацюють мiж собою на пiдставi стабiльних поглядiв, що пiдлягають процесу iнституалiзацii, визначають взаiмнi звязки мiж ними як на виборчiй, так i на парламентськiй аренi;
  2. систему взаiмних звязкiв мiж партiями, якi ухвалюють рiшення з приводу iснування самоi системи;
  3. систему кооперацiйно-конкурентних звязкiв мiж партiями, принциповою митою яких i перенесення та реалiзацiя суспiльних iнтересiв у межах державного процесу ухвалення рiшення;
  4. система звязкiв, оформлених на рiзних полiтичних рiвнях : виборчому, парламентському та органiзацiйному.

Другий пiдхiд розширюi суть поняття партiйноi системи, застосовуючи йго до вiдносин, якi складаються як мiж партiями, так i мiж iншими органiзацiями (групами iнтересiв) та державними органами.

Дефiнiцiя М. Дюверже партiйноi системи як системи вiдносин мiж полiтичними партiями передбачаi щонайменше наявнiсть двох полiтичних партiй. У межах цього визначення важко знайти мiiе однопартiйнiй системi. Однак, можна прийняти однопартiйну систему як таку, що не допускаi iснування iнших партiй.

Наступна проблема, що стосуiться цього питання це питання чи всi полiтичнi партii держави входять до складу партiйноi системи. Якщо визначити партiйну систему як систему звязкiв мiж iснуючими полiтичними партiями, то серед них можна видiлити окрему пiдсистему партii, що пiдтримують iснуючий устрiй. Цi партii бiльш повязанi мiж собою i iснуючою владою, нiж iншi партii. Часто вони створюють коалiцii проти партiй, що мають намiр змiнити iснуючий полiтичний устрiй. Отже, до партiйноi системи належать всi полiтичнi партii, якi дiють у державi легально, незалежно вiд iхнього ставлення до певного устрою.

РЖншою i ситуацiя стосовно нелегально iснуючих партiй. Навряд чи можна включити iх у поняття партiйноi системи вони iснують як група тиску, здiйснюючи вiдповiдний вплив на полiтичну систему ззовнi, становлять частину полiтичноi але не партiйноi системи[5, c.388-389].

Соцiально полiтичний подiл

Соцiально-полiтичний подiл (або лiнiя суспiльного розмежування) - один iз найважливiших факторiв, який визначаi характер партiйноi системи. Таким чином соцiополiтичний подiл це стабiльний уклад поляризацii полiтичноi спiльноти, в межах якого визначенi соцiальнi групи здiйснюють пiдтримку конкретних напрямкiв полiтики, а також полiтичних партiй, якi i представниками, коли iншi соцiальнi групи пiдтримують опозицiйнi полiтичнi партii i вiдповiднi iм. полiтичнi партii ( С. Бартолiнi i П. Маiр).

Всього можна окреслити чотири основнi соцiально-полiтичнi подiли, якi становлять основнi лiнii полiтичних конфлiктiв:

  1. Соцiоекономiчний (класовий) подiл. Цей тип наявний в усiх демократичних полiтичних системах i найповнiше вiдображаi структуру партiйних систем. Також виражаiться в конкуренцii мiж