Аналіз педагогічного досвіду формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
µння, геометрії, географії, фізики тощо. Завдяки ознайомленню із зображенням обємних фігур на площині учні легко засвоюють типи ліній, дізнаються про їх практичне застосування, вчаться читати малюнки. Правильно сформовані в учнів цього віку поняття й уявлення про обємні тіла, типи ліній і їх вимірювання залишаються в памяті на все життя.
Методисти стверджують, що оскільки реалізація принципу звязку трудового навчання з життям знаходить найбільш чітке і повне відображення при вивченні величин та їх вимірюванні (зокрема таких, як довжина відрізка, площа чи діаметр фігури), то формуванню графічних умінь має приділятись постійна увага.
Результати емпіричного вивчення стану сформованості графічних умінь і навичок в початкових класах свідчать, що у вправах, повязаних із вимірюванням, учні часто припускаються помилок, більшість яких стають масовими, типовими не тільки в початкових, а й у старших класах школи.
Одержані дані про вимірювання довжини відрізків з допомогою масштабної лінійки свідчать про недостатній рівень сформованості умінь молодших школярів користуватись масштабною лінійкою. Прийоми виконання окремих операцій при вимірюванні відрізків (положення листка зошита або паперу і лінійки відносно відрізка, який вимірюється, суміщення початку у лінійки з початком відрізку, правильне розміщення очей при відлічуванні поділок тощо), як правило, не відпрацьовані і перебувають на низькому рівні.
Результати перевірних робіт, проведених вчителем-методистом М.Волчастою, також дають можливість стверджувати, що при навчанні молодших школярів недостатньо уваги приділяється формуванню в них прийомів користування вимірювальними інструментами, відпрацьовуванню окремих операцій Виявлено, що майже половина учнів не володіє необхідними реальними уявленнями про одиниці вимірювань У результаті - у багатьох учнів в кінці 4 класу не сформовані правильні елементарні навички користування таким найпростішим вимірювальним інструментом, як масштабна лінійка. Такий невисокий результат пояснюється тим, що багато вчителів недооцінює роль цих навичок.
Одержані дані переконують у тому, що в сучасній початковій школі мають місце стійкі помилки при виконанні найпростіших геометричних побудов. З цими помилками учні переходять в старші класи. Як зазначається в методичній літературі, значне число учнів старших класів так і закінчують школу, не засвоївши елементарних графічних навичок. Враховуючи, що графічні вміння і навички входять в склад практичних умінь і навичок, незадовільний стан негативно впливає на реалізацію принципу звязку навчання і з життям не тільки в початкових класах, а й у старших класах загальноосвітньої школи.
Складаючи практичні графічні завдання, необхідно враховувати словниковий запас учнів, щоб вводити тільки відомі їм поняття або за потреби сформувати нові знання про величини, які вивчаються. Слід також уважно добирати числові дані, оскільки з розвитком науки, техніки й виробництва вони постійно і швидко змінюються.
Перш ніж виконати графічну побудову, учні створюють образ, оцінюють його відповідність реальному предмету-прототипу. Тобто будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є такі: створити обємний образ поверхні предмета типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від обємного зображення до плоского; здійснювати перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.
Ефективність розвязування графічних завдань забезпечується:
- систематичністю в організації розумової діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі завдань;
- відсутністю у процесі розвязування завдань елементів, повязаних з непродуктивною роботою учнів (механічним перекреслюванням).
- Узагальнені графічні уміння (спостерігати, будувати зображення, читати графічні рисунки) включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання елементарних креслень і графічних рисунків; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання зображень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується виконання графічних дій; пояснювати та обґрунтовувати послідовність виконання графічних дій і передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кількість зображень тощо.
- Успішне формування умінь з розвязування графічних завдань можна забезпечити, поєднуючи такі методи:
- прямий шлях управління розумовою діяльністю (використовування алгоритмів, алгоритмічних вказівок);
- поетапне формування розумових дій;
- застосування проблемного або частково пошукового методу (активізація розумової діяльності та формування необхідних якостей шляхом створення проблемних ситуацій).
Поєднання цих методів варто оптимально застосовувати на початкових етапах формування умінь розвязувати графічні завдання, оскільки учні ще не готові до пошукової діяльності та самостійної практичної роботи. У подальшому, з набуттям навичок розвязування таких завдань, можна збільшувати частку самостійної роботи учнів 1-4 класів, підвищувати рівень активності їхнього мислення.
Великого значення у формуванні розумового розвитку учнів під час розвязування гра