Аналiз оборотностi коштiв та ефективностi експортно-iмпортних операцiй в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?iдно скорочувати термiн iх зберiгання.
Органiзацiя чiткого обороту документiв може суттiво скоротити тривалiсть обороту коштiв, особливо пiд час морських перевезень i залiзничних перевезень до кордону Украiни з переоформленням накладних у прикордонному пунктi.
Для бiльш чiткого уявлення про оборотнiсть товарiв доцiльно розрахувати окремо оборотнiсть товарiв, реалiзованих в Украiнi та за кордоном, товарiв, якi перевозяться морським, залiзничним та автомобiльним транспортом, товарiв вiдвантажених, але не вiдфактурованих.
Змiна часу знаходження товарiв на рiзноманiтних стадiях оберту викликаi вiдповiдне залучення або вивiльнення коштiв з обороту на цих стадiях. У звязку iз цим слiд визначити не лише розмiр додатково закрiплених або вивiльнених з обороту на цих стадiях коштiв, але й вияснити, пiд впливом яких саме факторiв це вiдбулось.
На тривалiсть цiii частини обороту впливають форми i порядок розрахункiв i платежiв з iноземними покупцями. Так, для розрахункiв шляхом iнкасо з негайною оплатою з моменту виписки рахунку покупцю до його оплати в банку потрiбно лише 1-2 днi. З iнших форм розрахункiв надають перевагу акредитивнiй формi, особливо, якщо акредитив вiдкрито у краiнi продавця. Розрахунки по звичайному iнкасо тривають довше. Але довше за все оборотнiсть коштiв для продажу товарiв за готiвку затримуiться при розрахунках за вiдкритим рахунком, якi частiше за все призводять до виникнення простроченоi заборгованостi.
Аналiзуючи оборот коштiв у розрахунках, виявляють доцiльнiсть i можливiсть застосування тiii чи iншоi форми розрахункiв iз врахуванням конкретних краiн i фiрм, зясовують причини змiни тривалостi розрахункiв з iноземними покупцями за окремими краiнами i фiрмами, вивчають стан розрахункiв з iноземними покупцями на останню звiтну дату. При цьому особливо ретельно вивчають причини виникнення заборгованостi iноземних покупцiв.
РЖнтереси украiнських пiдприiмств, якi здiйснюють ЗЕО, дуже рiзноманiтнi: одного боку, державна зовнiшньоекономiчна полiтика покликана стимулювати насичення внутрiшнього ринку необхiдними товарами, прискорення НТП, пiдвищеннi квалiфiкацii керiвникiв та фахiвцiв, залучення в економiку додаткових матерiальним та фiнансових ресурсiв, розширення експортного потенцiалу, структурну перебудов нацiональноi економiки. З iншого боку, окремi пiдприiмства можуть добиватися реалiзацii власних цiлей: пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва, залучення iноземноi технологii та комерцiйноi реалiзацii власних науково-технiчних досягнень, гарантованостi надiйного матерiально-технiчного забезпечення.
Такi цiлi рiзнi у рiзних галузях. У машинобудуваннi, зокрема, важливою метою i ефективне науково-технiчне, виробниче та збутове кооперування i на цiй основi - пiдвищення конкурентоспроможностi продукцii, доведення ii до вимог свiтового ринку. Посередницькi органiзацii придiляють головну увагу одержанню власне економiчного (зовнiшньоторгового) ефекту.
Рiзноманiтнiсть форм ЗЕД та iнтересiв учасникiв зумовили множиннiсть напрямкiв, за якими може бути досягнутий ефект у найближчому чи вiддаленому майбутньому. При оцiнцi конкретних ЗЕО слiд враховувати усi можливi прояви ефект, для чого необхiдно чiтко уявляти iх природу та особливостi, якi впливають на методи та послiдовнiсть розрахункiв.
Видiляють 6 основних форм прояву ефекту ЗЕО:
1. Зовнiшньоторговельний ефект.
2. Науково-технiчний ефект.
3. Ефект спецiалiзацii та кооперування.
4. Ефект виграшу у часi.
5. Ефект подолання дефiциту ресурсiв.
6. Ефект збереження ресурсiв на майбутнi.
Зовнiшньоторговельний ефект
Вперше пояснити джерело переваг (ефект) зовнiшньоi торгiвлi намагався А.Смiт у рамках теорii абсолютних переваг. Суть теорii абсолютних переваг: краiни експортують тi товари, якi вони виробляють з меншими витратами (у виробництв яких вони мають абсолютну перевагу), та iмпортують тi товари, якi продукуються iншими краiнами з меншими витратами (у виробництвi яких абсолютна переваг; належить iх торговим партнерам). Бiльше того, виробництво даного товару в однiй з краiн може виявитись просто неможливим через обiктивнi причини.
Теорiю абсолютних переваг А. Смiта розвинув Давид Рiкардо, довiвши, ще абсолютнi переваги i лише частковим випадком загального правила. Вiн показав, що торгiвля вигiдна кожнiй з двох краiн, навiть якщо одна з них маi абсолютнi переваги виробництвi обох товарiв. У теорii порiвняльних переваг додатково використовуiться поняття альтернативних витрат, якi являють собою просте порiвняння цiн одиниць двох товарiв на внутрiшньому ринку, виражених через кiлькiсть робочого часу витраченого на iх виробництво.
Суть теорii порiвняльних переваг: якщо краiни спецiалiзуються на виробництвi тих товарiв, якi вони можуть виробляти з вiдносно нижчими витратами порiвняно з iншими краiнами (або, iнакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгiвля буде взаiмовигiдною для обох краiн, незалежно вiд того, чи i виробництво в однiй з них абсолютно бiльш ефективним, нiж в iншiй.
А.Смiт та Д.Рiкардо пояснювали мiжнародну торгiвлю iснуванням абсолютних та порiвняльних переваг у виробництвi товарiв, а головним фактором, що впливаi на виробництво товарiв, вони вважали працю. Цiна товару, на iхню думку, залежала тiльки вiд трудових витрат, тобто вони дотримувались трудовоi теорii вартостi.
Шведськi економiсти-неокласики Елi Хекшер та Бертiл Олiн розр