Аналіз обліку платників податків в Україні
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?.
10.1.4. Формують і передають "Звіт обліку платників" (терміни встановлюють органи державної податкової служби обласного рівня).
10.2. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції:
10.2.1. Ведуть Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстр фізичних осіб.
10.2.2. Забезпечують обмін інформацією між державними податковими органами за місцезнаходженням платника з Державною податковою адміністрацією України.
10.2.3. Накопичують зміни й доповнення та проводять контроль, звірку й аналіз даних щодо платників податків.
10.3. Державна податкова адміністрація України:
10.3.1. Забезпечує ведення Єдиного банку даних про платників податку юридичних осіб та ДРФО.
10.3.2. Накопичує, поновлює, аналізує інформацію, що надходить з податкових органів нижчих рівнів, веде архів щодо платників податків.
10.4. Органи державної податкової служби організовують взаємодію й обмін інформацією з фінансовими органами, органами Державного казначейства, Національним банком, Державним комітетом статистики, Державною митною службою, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури або центральними органами виконавчої влади.
3.2 Єдиний банк даних платників податків юридичних осіб та його реєстри
3.2.1 Реєстр платників податку на додану вартість
Реєстр платників податку на додану вартість (далі - Реєстр) [20] - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які, згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) [8] та Указом Президента України від 7 серпня 1998 року N 857 "Про деякі зміни в оподаткуванні" (далі - Указ), зобовязані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Особи, які, згідно з чинним законодавством, не є платниками податку на додану вартість, та особи, які здійснюють імпорт товарів і сплачують податок на додану вартість при ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення платників податку, не повинні проходити реєстрацію та отримувати індивідуальний податковий номер.
Реєстр створюється відповідно до статті 9 Закону з метою:
- забезпечення єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість та їх реєстрації в органах державної податкової служби;
- забезпечення органів державної податкової служби інформацією з Реєстру для здійснення контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу;
- надання відомостей, що містяться в Реєстрі, іншим державним органам відповідно до чинного законодавства України.
При включенні до Реєстру будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподаткуванню, їй присвоюється індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (далі - індивідуальний податковий номер).
Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту виключення його з Реєстру в звязку із вибуттям зі складу платників податку на додану вартість.
Індивідуальний податковий номер становить:
- для юридичних осіб - 12-розрядний числовий код, структура якого така: 7 знаків включають перші 7 знаків ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) без контрольного числа, 8-й та 9-й знаки - код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 10-й та 11-й знаки - код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 12-й знак - контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби України;
- для фізичних осіб - 10-значний індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, постійних представництв нерезидентів в Україні, осіб, які виступають інвесторами відповідно до угоди про розподіл продукції, - 9-значний реєстраційний (обліковий) номер, який надають органи державної податкової служби згідно з Порядком присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 серпня 1998 року N 380 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 вересня 1998 року за N 540/2980. Такі особи в реєстраційній заяві проставляють зазначений реєстраційний (обліковий) номер, і він повинен збігатися з індивідуальним податковим номером.
Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-Р (додаток 2 до Положення) (далі - Свідоцтво) видається на кожний із зазначених договорів.
Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обовязковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які повязані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.
Створення й ведення Реєстру здійснюється центральни