Аналіз нормативно–правової бази по податку на прибуток підприємства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ї продукції та інноваційних підприємств.
Платникам податку, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти (програми) у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку може бути надано інвестиційно інноваційний податковий кредит.
Сутність такого кредиту полягатиме у відстроченні на визначений термін але не більше ніж на три роки сплати податкових зобовязань з податку на прибуток, який отримано таким платником від реалізації інвестиційного (інноваційного) проекту.
Сума інвестиційно інноваціного податкового кредиту не може перевищувати суму інвестицій, фактично внесених платником - субєктом господарювання згідно з інвестиційним (інноваційним) проектом, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку.
При цьому, за користування інвестиційним податковим кредитом нараховуватимуться проценти на непогашену суму податкового зобовязання з податку на прибуток, у розмірі 50 відсотків облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день користування таким кредитом. Ці проценти сплачуватимутьсяся щомісячно [5].
Також передбачено встановлення напрямків цільового використання інвестиційно інноваціного податкового кредиту та відповідальність платника за нецільове використання.
Витрати, здійснені платником податку відповідно до інвестиційних проектів, схвалених Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів при Кабінеті Міністрів України, на будівництво (створення) або поліпшення капітальних активів, які після закінчення будівництва передані у державну власність чи власність територіальних громад (без подальшої приватизації), враховуються у зменшення податкових зобовязань з податку на прибуток такого платника податку у сумі, що дорівнює сумі таких витрат та не перевищує 80 відсотків від суми податкового зобовязання, нарахованого за результатами звітних (податкових) періодів, наступних за періодом, в якому здійснена така передача.
Підтвердження факту передачі закінчених будівництвом обєктів у державну власність чи власність територіальних громад (без подальшої приватизації) платниками, які реалізують зазначені інвестиційні проекти, за поданням обласних державних адміністрацій чи Ради Міністрів Автономної Республіки Крим надає Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів при Кабінеті Міністрів України.
Зазначена норма направлена в першу чергу на стимулювання інвестиційної діяльності субєктів господарювання щодо будівництва інфраструктури державної власності чи власності територіальних громад.
Стосовно базового податкового періоду для обчислення та сплати податку, слід зазначити, що таким періодом залишається календарний квартал. При цьому, ведення податкового обліку здійснюється наростаючим підсумком з початку року.
Також слід внести зміни до правил регулювання у податковому обліку сумнівної заборгованості, які направлені на зниження бюджетних ризиків та збереження основних прав платників на коригування податкових зобовязань у звязку із несвоєчасними розрахунками покупців.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що у бухгалтерському обліку фінансовий результат по операціях з цінними паперами визначається по кожній операції окремо, треба аналогічним чином визначати фінансовий результат по операціях з цінними паперами і у податковому обліку.
Слід запровадити принципово нові підходи, передбачені зазначеною Концепцією реформування податкової системи, стосовно порядку нарахування податку у разі наявності у платника філій з метою забезпечення впливу місцевих рад на формування своїх бюджетів в частині надійного забезпечення надходжень податку на прибуток від філій, які є центрами отримання прибутку. Для цілей визначення загальної суми податку збиток, як результат розрахунку обєкта оподаткування відокремленого підрозділу не враховувати і переносити на майбутні звітні періоди.
Витратами у податковому обліку не повинні визнаватися суми фактичних втрат товарів (комерційних втрат, браку), що перевищують норми природного убутку чи технічних (виробничих) втрат, визначені Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним центральним органом державної влади, або іншим органом, визначеним законодавством України.
Крім цього, не включати до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень повязаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягають фактична сума оплати, але не більша ніж сума, розрахована за звичайними цінами.
Витрати, понесені у звязку з продажем (обміном) товарів (результатів робіт, послуг) повязаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнавати у розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу (обміну).
Зазначені норми дозволять перекрити схеми мінімізації податкових зобовязань при здійсненні операцій з повязаними особами та з давальницькою сировиною.
Суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не повинні підлягати повторному включенню до складу його витрат.
Крім цього, резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам доходів у вигляд