Предмет и задачи хозяйственного права
Реферат - Юриспруденция, право, государство
Другие рефераты по предмету Юриспруденция, право, государство
?ня, реалізації чи розпорядження нею іншим чином, регулюються угодою про розподіл продукції. Відповідно до цієї угоди одна сторона - Україна доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення повязаних з угодою робіт, а інвестор зобовязується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (ч. 1 ст. 4 Закону Про угоди про розподіл продукції);
- придбання інших майнових прав, наприклад, прав на обєкти інтелектуальної власності за ліцензійними договорами, договорами франчайзингу (комерційної концесії) тощо;
- інші форми, не заборонені законом, зокрема, інвестиційна діяльність без створення юридичної особи на підставі договорів із субєктами господарської діяльності України (правовий режим таких договорів врегульований розділом V Закону Про режим іноземного інвестування).
2. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону Про інвестиційну діяльність забороняється інвестування в обєкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом (див. також коментарі до ч. З цієї статті, ч. 4 ст. 394 ГК).
3. Особливості придбання іноземними інвесторами прав на землю закріплені Земельним кодексом України, зокрема, у таких його нормах:
- частині 4 статті 22, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам;
- частинах 2 і 3 статті 81, які закріплюють можливість для іноземних громадян та осіб без громадянства набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності;
Відповідно до Водного кодексу України води (водні обєкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування (ч. 1 ст. 6). Водокористувачами в Україні можуть бути, зокрема, іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних обєктів, скидають в них зворотні води або користуються водними обєктами (ст. 42 Водного кодексу).
Згідно з Лісовим кодексом України усі ліси в Україні є власністю держави (ч. 1 ст. 6). Іноземним юридичним особам і громадянам земельні ділянки лісового фонду можуть передаватися у тимчасове користування відповідно до частини 5 статті 9 Лісового кодексу.
Частина 1 статті 4 Кодексу України про надра встановлює, що надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Користувачами надр можуть бути, зокрема, іноземні юридичні особи і громадяни (ст. 13 Кодексу про надра).
90. Правовой режим иностранных инвестиций
Загальні положення щодо правових режимів, які запроваджуються на території України для іноземних субєктів господарської діяльності, закріплені в частині 5 статті 7 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність. Національний режим означає, що іноземні субєкти господарської діяльності мають обсяг прав та обовязків не менший, ніж субєкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується, зокрема, щодо всіх видів господарської діяльності іноземних субєктів цієї діяльності, повязаної з їх інвестиціями на території України. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про режим іноземного інвестування для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.
Поняття інвестиційна діяльність у контексті вислову національний режим інвестиційної діяльності, , належить тлумачити якнайбільш широко, як таке, що стосується будь-якої господарської діяльності іноземних інвесторів у звязку зі здійснюваними інвестиціями. На необхідність саме такого тлумачення вказують положення двосторонніх інвестиційних угод (так, відповідно до п. 11 ст. II Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій від 4 березня 1994 р., ратифікованого Законом України від 21 жовтня 1994 р., діяльність, повязана з інвестиціями включає без обмеження таку діяльність, як: а) надання привілеїв або прав згідно з ліцензією; б) доступ до реєстрації ліцензій, дозволів та інших форм затвердження (які в будь-якому випадку повинні бути видані швидко); в) доступ до фінансових установ та кредитних ринків; г) доступ до їх фондів; д) імпорт та встановлення устаткування, необхідного для нормального ведення ділових справ, включаючи, проте без обмеження, офісне устаткування та автомобілі, та експорт будь-якого устаткування та автомобілів таким чином імпортованих; є) розповсюдження комерційної інформації; є) вивчення ринку; ж) призначення торговельних представників, включаючи агентів, консультантів і дистрибюторів та їх участь у торговельних виставках та заходах з просування товарів на ?/p>