Предмет и задачи хозяйственного права
Реферат - Юриспруденция, право, государство
Другие рефераты по предмету Юриспруденция, право, государство
?улирования указанных экономических отношений. Правовое регулирование отношений собственности есть одним из важнейших направлений нормотворчої деятельности государства.
Совокупность указанных правовых норм, которые регулируют отношения собственности, представляет право собственности в объективном понимании. Субъективное право собственности определяется Законом Украины "О собственности" и Гражданским кодексом как урегулированные законом общественное отношение относительно владения, пользование и распоряжение имуществом. Владение - это закрепление материальных благ за конкретными собственниками - индивидами и коллективами, фактическое удержание вещи в сфере хозяйствования этих лиц. Пользование - это изъятие из вещей их полезных свойств, которые дают возможность удовлетворить соответствующие нужды индивида или коллектива. Распоряжение - это определение владельцем юридической или фактической судьбы вещи. Способы возникновения и прекращение права собственности. Все способы обретения права собственности, указанные в законодательстве, делятся на первоначальные и производные
Первоначальными определяются такие способы, когда право собственности возникает на вещь впервые или независимо от предыдущих собственников. К ним принадлежат, вчастности, создание новой вещи вследствие производственной деятельности, национализация, реквизиция, конфискация, изъятие бесхозяйственно удерживаемого имущества, бесхозное имущество, находка, сокровище, безнадзорный скот.
Основания прекращения права собственности делятся на такие, что зависят от воли владельца (соглашения относительно отчуждения имущества, полное потребление имущества вследствие пользования им), и те, которые от нее не зависят (принудительная продажа или принудительное изъятие имущества согласно закону, гибель имущества вследствие стихийного бедствия и т.п.).
Субъекты права собственности. Субъектами права собственности в Украине признаются народ Украины, граждане, юридические лица и государство. Субъектами права собственности согласно ст. Из Закона Украины "О собственности" могут быть также другие государства, их юридические лица, общие предприятия, международные организации, граждане других государств и лица безгромадянства.
41. Понятие права собственности
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Слід зазначити, що термін "власність" нерідко вживається для позначення приналежності комусь речей. Тобто власність трактується як присвоєння засобів і продуктів виробництва за допомогою певної суспільної форми, яка відображає таке ставлення особи до речі, коли вона вважає річ своєю, за умови, що інші вважають цю річ чужою. Отже, власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними нормами. Власник розпоряджається річчю своєю владою й у своїх інтересах. Для нього річ своя, для невласників відповідно чужа. З такого розуміння власності випливає, що власність це ставлення людини до речі. Проте оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. На одному полюсі цього відношення власник, що ставиться до речі як до своєї, на іншому невласники, тобто всі інші особи, які зобовязані ставитися до неї як до чужої. Це означає, що всі інші особи зобовязані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ, а, отже, і на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини, що характеризуються двома основними ознаками: 1) вони виникають з приводу речей (майна); 2) мають вольовий зміст. З першої ознаки випливає, що власність це завжди майнове відношення. Наявність другої ознаки зумовлює необхідність урахування значення такої категорії, як "воля власника", встановлення меж волевиявлення власника. Відносини власності регулюються різними галузями права. Саме право власності в субєктивному значенні відображає сутність власності як вищої влади особи над річчю, яка визнана іншими особами. Характерні ознаки права власності як субєктивного права: 1) його зміст охоплює три правомочності (можливості) власника: право володіння, право користування і право розпорядження майном. 2) субєктом права власності може бути будь-який субєкт права. Причому слід зазначити, що стаття 13 Конституції України передбачає рівність усіх субєктів права власності перед законом; 3) обєктом правовідносин власності може бути будь-яка індивідуальновизначена річ. Родові речі можуть бути обєктом права власності за умови їхньої індивідуалізації (упаковування, маркірування, написи і т. п.); 4) своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму (власному) інтересі. На відміну, наприклад, від повіреного, він не потребує спеціальних повноважень, доручення і т. п.
42. Способы возникновения и прекращения права собственности
Право власності належить до таких субєктивних прав, які можуть виникнути лише за наявності певного юридичного факту або їх сукупності. Юридичний факт це обставини реального життя, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення права власності. Такі юридичні факти називаються підставами виникнення права власності. Всі юридичні факти прийнято поділяти на дії та події. Дії у свою чергу поділяються на правомі?/p>