Предмет и задачи хозяйственного права
Реферат - Юриспруденция, право, государство
Другие рефераты по предмету Юриспруденция, право, государство
ювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Кодексом.
Субєкти господарювання - відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна, без статусу юридичної особи.
Перелік, обсяг і зміст правомочності субєкта господарювання на майно, що є в нього у наявності, отримане в рамках зобовязальних правовідносин, визначаються, таким чином, загальною метою зобовязання і конкретною метою його передачі.
Обєм конкретних можливостей субєкта господарювання в майновій сфері залежить від властивої йому форми майнової відокремленості. У той же час, це не впливає на принципову (загальну) можливість різних видів господарських організацій на участь у товарно-грошовому обороті як юридичних осіб.
Внутрішньоструктурні підрозділи господарських організацій не є юридичними особами, але теж мають своє майно. Належить воно їм не на праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управління, а на праві оперативно-господарського використання майна.
Субєкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) субєкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Початковим етапом процесу створення субєкта господарювання є прийняття відповідного рішення. Порядок його прийняття залежить від виду субєкта господарювання, що створюється, і порядку створення (добровільний або примусовий). Відповідно, субєкт господарювання може утворюватися за рішенням:
- власника (власників);
- уповноваженого власником (власниками) органу;
- інших органів, організацій і громадян - у прямо передбачених законом випадках. Якщо статус субєкта господарювання набувається у добровільному порядку, рішення
приймається особисто власником (власниками) майна або уповноваженою власником (власниками) особою. Для набуття статусу підприємця громадянину достатьо зареєструватися в установленому законодавством порядку. При утворенні господарської організації - юридичної особи власник або, якщо це передбачено законодавством, уповноважений власником чи власниками орган стають її засновниками.
Засновниками господарської організації є особи (власники), які приймають рішення про створення господарської організації та підписують установчі документи.
Кількісний склад засновників може бути різним.
За способом утворення підприємницькі організації можуть створюватися шляхом:
- заснування нової організації;
- реорганізації діючої підприємницької організації.
Субєкти господарювання можуть утворюватися шляхом примусового поділу (виділення) діючого субєкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України. Створення підприємницької організації у примусовому порядку може здійснюватися лише в прямо передбачених законом випадках. Чинне законодавство передбачає створення господарської організації шляхом примусового поділу (виділення) діючої організації на основі рішення суду. Ініціювати таке судове рішення може антимонопольний орган, якщо протягом встановленого ним строку господарська організація не вжила відповідних заходів для припинення зловживань своїм монопольним або домінуючим становищем на ринку.
Створення субєктів господарювання здійснюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.
Відповідно до вимог антимонопольного законодавства в окремих випадках рішення про створення господарської організації необхідно узгоджувати з антимонопольним органом. Таке узгодження має за мету захист конкуренції на ринку товарів і послуг, запобігання його монополізації окремими субєктами господарювання.
21. Некоммерческая хозяйственная деятельность
Некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Некомерційна господарська діяльність здійснюється субєктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими субєктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.
Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.
Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися субєктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимо?/p>