Аналіз і прогноз кон’юнктури ринку зерна
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
ям характерних для них біологічних особливостей.
Результати досліджень свідчать про те, що високопродуктивні сорти характеризуються підвищеною вимогливістю до умов вирощування, тобто виявляють свої можливості при високій культурі землеробства, до строків сівби, а короткостеблові інтенсивні- чутливі до глибини загортання насіння і до засміченості посівів. Тому через різницю в культурі землеробства в кожному господарстві слід висівати два-три сорти озимої пшениці, різних за інтенсивністю та іншими ознаками.
Щоб підвищити стійкість озимої пшениці під час зимівлі проти низьких температур, насіння обробляють препаратом тур з розрахунку 5 кг/т, який розчиняють у 15-20 л води. Обробляти зерно суспензією необхідно за 3-5 днів до сівби.
При сівбі таким насінням у рослин на 1-2,5 см глибше закладається вузол кущіння, формується сильніша коренева система, що підвищує стійкість їх проти несприятливих умов зимівлі.
Найбільше на морозо- і зимостійкість пшениці впливають строки сівби.
Озима пшениця краще всього зимує і забезпечує високу продуктивність, якщо до початку зими рослини добре розкущились і утворили по три-чотири пагони. Такі рослини мають достатній запас цукру і краще витримують несприятливі умови зимівлі. Щоб рослини досягли такого розвитку, їм в середньому потрібно 50-55 днів вегетації з сумою середньодобових температур від посіву до стійкого переходу через +5 С - 550-580 С.
Сівба озимини раніше оптимальних строків призводить до переростання, фізіологічного старіння й зниження зимостійкості рослин.
Наприклад, у східній частині Лісостепу ранні посіви сильно пошкоджуються гесенською і шведською мухами, а в північно-західних районах уражуються іржею. При пізній сівбі рослини не встигають нормально розкущитись і в окремі роки гинуть, а перезимувавши, як правило, пізніше виколошуються і часто потрапляють під запал. У звязку з цим при встановленні черговості сівби необхідно враховувати сортові особливості. Так, сорт Харківська 63 характеризується високою стабільністю до строків сівби і негативно реагує як на ранні, так і на пізні. Тому цей сорт необхідно висівати в дуже стислі оптимальні строки.
Сорти Ахтирчанка, Одеська 51 менше реагують на подовження строків сівби. Особливо в цьому відношенні відрізняється Миронівська 808, яку можна висівати в кінці оптимальних, але в межах допустимих строків.
Для формування високого врожаю важливо витримувати оптимальну норму висіву, оскільки максимальний врожай можна одержати тільки при суворо визначеній (оптимальній) густоті посіву. При цьому рослини ефективно використовують елементи живлення, вологу та енергію сонця.
Важливу роль для забезпечення дружних і своєчасних сходів, нормального розвитку і перезимівлі, формування високих врожаїв відіграє глибина загортання насіння.
На досить зволожених, середніх за механічним складом грунтах насіння пшениці необхідно висівати на глибину 6-8 см. На важких запливаючих - глибину зменшують на 1-2 см. Якщо верхній шар землі сухий, а глибше вона добре зволожена, то повновагове насіння з високою енергією проростання і схожістю можна загортати на глибину 8-10 см при збільшенні норми висіву на 10 %.
Для захисту рослин від дії низьких температур у зимовий період і поповнення запасу вологи в грунті на посівах озимої пшениці проводять снігозатримання. Встановлено, що при висоті снігового покриву 10 см різниця в температурі повітря й грунту збільшується майже в 4 рази. Створення стійкого снігового покриву надійно захищає рослини від згубної дії притертої кірки.
Значним резервом скорочення втрат зерна є боротьба з бурянами, шкідниками й хворобами. У найближчі роки істотних змін в технології вирощування зернових не передбачається, не можна також розраховувати на одержання сортів з підвищеною стійкістю проти патогенів та на розширення масштабів хімічного захисту. В звязку з цим необхідно в плановому порядку і послідовно використовувати на практиці всі елементи інтегрованого захисту рослин: економічні, генетичні, екологічні й токсикологічні засоби стримування поширення хвороб, шкідників і бурянів нижче порогу економічної шкідливості.
Буряни пригнічують розвиток культурних рослин. Встановлено, наприклад, що 11 рослин осоту на 1 м2 знижують врожайність озимої пшениці на 19-20 %, а 18-20 - на 60-70 %.
При слабкій засміченості посівів втрати врожаю становлять 5-7 %, а при сильній - 25-30 %. При засміченості посівів зимуючими бурянами (50- 70 шт. на 1 м2) врожайність знижується на 7- 8 ц/га, вміст білка в зерні - на 0,8-1,0 %.
При великій засміченості посівів кукурудзи осотом (понад 5 рослин на 1 м2) врожай її знижується на 50-70 %, при середній (від 1 до 5 рослин) - на 35-40, при слабкій (до 1 рослини) -на 20- 30 %. При механізованому догляді за посівами кукурудзи без застосування гербіцидів врожай зерна цієї культури на засмічених однорічними бурянами ланах зменшується на 11-35 %. Серед них для кукурудзи найбільш шкідливими є мишій, лобода, щириця.
Врожай зерна гороху від заростання посівів бурянами знижується на 30-50 %.
Дуже пригнічуються бурянами посіви проса. Недобір врожаю через це становить 10-15 %, а при сильній засміченості - 50 % і більше.
Буряни виносять з грунту велику кількість поживних речовин і вологи. Підраховано, що осот з 1 га виносить таку кількість поживних речовин, яких достатньо для одержання 32 ц зерна озимої пшениці або 200 ц коренеплодів цукрових буряків. Для вирощування такого врожаю необхідно внести в грунт понад 11 ц мінераль