Аналіз забезпеченості обіговими коштами і ефективності їх використання на Чернівецькому гумовзуттєвому заводі ВАТ "Розма"
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ємстві протягом трьох років у цілому ефективність використання виробничих запасів підвищилася. Усі отримані показники (табл. 3.7) за своїм значенням є кращими.
У 20062008 рр. зросла оборотність та суттєво скоротився строк збереження виробничих запасів, що є позитивним явищем і ознакою поліпшення ділової активності підприємства.
Протягом періоду, що аналізується, спостерігалося прискорення обороту сировини і матеріалів, що слід оцінити позитивно, оскільки воно свідчить про більш раціональне їх використання у виробничій діяльності.
Майже 60% у структурі запасів підприємства у 2008р. займала готова продукція (табл. 3.7). Крім того, за останній рік залишки готової продукції на складі зросли більш як на 18% порівняно з 2007р. Такий стан може бути втратою ринків збуту, високою собівартістю продукції, низькою купівельною спроможністю покупців, неритмічним випуском та відвантаженням продукції тощо.
Це є негативним явищем, оскільки зростання залишків готової продукції на складі призводить до тривалого заморожування оборотного капіталу, відсутності готівки, появи у підприємства потреби в кредитах, зростання кредиторської заборгованості. Проте на підприємстві, що аналізується, поряд зі зростанням залишків готової продукції на складі тривалість знаходження капіталу в готовій продукції зменшується. Так, протягом 2008р. на підприємстві відбулося скорочення залишків незавершеного виробництва на 1033 тис. грн. (див. табл. 3.7). Таке скорочення може бути наслідком, з одного боку, скорочення виробництва, а з другого прискорення оборотності капіталу внаслідок скорочення тривалості виробничого циклу.
З 2006 по 2008р. тривалість виробничого циклу зменшилася на 78 днів. Скорочення тривалості виробничого циклу призвело до зменшення залишків незавершеного виробництва внаслідок прискорення оборотності капіталу.
у результаті проведеного аналізу можна зробити висновок про більш ефективне управління виробничими запасами на підприємстві в 2002р., наслідками якого стало додаткове вивільнення капіталу в сумі 18,91 тис. грн.
За даними бухгалтерського обліку підприємства дебіторську заборгованість за строками погашення наведено в табл. 3.9. Дані таблиці свідчать про скорочення сум дебіторської заборгованості по всіх строках погашення. Проте в 2008р. значною залишається інша дебіторська заборгованість, більша частка якої має строк погашення від 6 до 12 міс. Це є негативною тенденцією, що потребує посилення контролю за віковою структурою та складом дебіторської заборгованості.
Як видно з табл. 3.10, значення майже всіх показників аналізу дебіторської заборгованості поліпшились. Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість у 2008р. зменшився порівняно з 2006р., що є позитивним явищем, оскільки вказує на більш ефективне використання оборотних активів у господарській діяльності.
Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує роль дебіторської заборгованості у фактичній тривалості фінансового та загального операційного циклу підприємства. Тому зменшення цього показника є позитивним для підприємства.
Кількість оборотів дебіторської заборгованості (коефіцієнт оборотності) показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. На підприємстві кошти, інвестовані в дебіторську заборгованість у 2006р., перебували в обігу пять разів, а в 2008р. 9 разів, що є позитивним для підприємства.
З 2006 по 2008р. простежувалося зростання частки простроченої дебіторської заборгованості з 70 до 78%. Такий стан слід оцінювати як негативний, оскільки збільшується ймовірність переходу частини простроченої дебіторської заборгованості в безнадійну.
Середній вік простроченої дебіторської заборгованості зменшився з 60 днів у 2006р. до 26 днів у 2008р. Враховуючи зростання коефіцієнта простроченої дебіторської заборгованості, можна стверджувати, що скорочення середнього віку простроченої дебіторської заборгованості відбулося внаслідок збільшення обсягів реалізації. Тому говорити про поліпшення якості простроченої заборгованості немає підстав.
Якщо протягом 20062008 рр. кредиторська заборгованість була більшою за дебіторську більш як у 3 рази, то в 2008р. співвідношення дебіторської заборгованості до кредиторської вже становить майже 1:5.
Так, за період 20062008 рр. спостерігалося зменшення суми дебіторської заборгованості на 1585 тис. грн, або більш як на 30% порівняно з 2006р. Проте зросла частка іншої поточної дебіторської заборгованості, що потребує посилення уваги щодо формування цієї статті та контролю за строками її погашення.
Негативним явищем на підприємстві є перевищення протягом 20072008 рр. наявного рівня дебіторської заборгованості над оптимальним розміром. Проте розрахункове значення оптимального залишку дебіторської заборгованості на майбутній 2007р. перевищує наявні залишки дебіторської заборгованості на початок періоду, що можна оцінити позитивно.
На підприємстві потрібно формувати резерв сумнівних боргів, вести їх облік, оскільки прострочена понад 1 рік дебіторська заборгованість може перетворитись на безнадійну, якщо керівництво підприємства не вживе заходів, спрямованих на її стягнення.
Підвищенню якості дебіторської заборгованості на підприємстві сприятиме також використання векселів при розрахунках з покупцями.
Проведений аналіз свідчить про можливість підвищення ефективності політики управління дебіторською заборгованістю на підприємстві та необхідніс