Аналіз динаміки ВВП в Україні
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ою вплинуло на утворення частки кінцевих споживчих витрат в цілому за рік.
Витрати ДГ, які складають більше 2/3 загального обсягу кінцевих споживчих витрат, формувалися в рамках утворених в економіці первинних доходів найманих працівників і надходжень від особистого підсобного сільського господарства, інших видів діяльності. Темпи зростання реальних споживчих витрат ДГ на душу населення випереджали зростання реальної заробітної плати, яка є основною складовою грошових доходів населення. Це означає, що нестача останніх частково компенсувалася натуралізацією особистого споживання. Отже, можна зробити загальний висновок, що матеріальне становище переважної більшості населення у 1997 році не змінилося на краще, а навіть погіршилося порівняно з 1996 роком.
Таблиця 2.3
Структура та динаміка використання ВВВ в Україні у 1990-1997 роках (за матеріалами Міністерства економіки України та НДКІ) [23, 76]
Показники 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 У фактичних цінах, млн. крб. (млн. грн.) ВВП - - 5,03 148,3 1203,8 5451,6 80510 92484 У тому числі: - - кінцеві споживчі витрати (1) - - 3,199 94,9 817,4 4165,0 64086 77387 валове нагромадження основного капіталу (2) - - 1,378 36,3 285,3 1275,7 16827 17032 зміна запасів матеріальних обігових коштів (3) - - 0,352 17,5 139,6 179,9 1529 1572 чистий експорт товарів і послуг (4) - - 0,101 -0,45 -38,5 -169,0 -1932 -3507 У процентах ВВП100 100 100 100 100 100 100 100 У тому числі: (1) 76,3 71,4 63,6 64,0 67,9 76,4 79,6 83,68 (2) 24,0 21,4 27,4 24,5 23,7 23,4 20,1 18,42 (3) 3,4 5,0 7,0 11,8 11,6 3,3 1,9 1,7 (4) -1,0 2,0 2,0 -0,3 -3,2 -3,1 -2,4 -3,8
Зберігається тенденція скорочення витрат некомерційних організацій, що обслуговують ДГ, у звязку з подальшим погіршанням фінансового стану підприємств і передачею відомчих соціально-культурних обєктів у комунальну власніть. Через своє скрутне становище нефінансові корпорації не в змозі утримувати відомчі обєкти соціально-культурної сфери, що вплинуло на скорочення частки споживчих витрат некомерційних організацій.
Розглядаючи динаміку показника кінцевих споживчих витрат у 1992-1998 роках у складі ВВП України у порівняльних цінах з використанням дефлятора ВВП, необхідно зазначити, що протягом цього періоду спостерігається тенденція щорічного зниження кінцевих споживчих витрат.
Зберігається і тенденція скорочення частки валового нагромадження (цю категорію можна розглядати як таку, що відповідає національним заощадженням). Слід відзначити, що для України характерною є відносно висока питома вага валового нагромадження у ВВП. За своїми параметрами цей показник можна порівнювати з відповідними показниками високорозвинених в економічному відношенні країн, де питома вага валового капіталоутворення в структурі використаного ВВП становить 13-20% [23, 77].
Проте відносно висока частка валового нагромадження у ВВП (понад 20 %) України на сьогодні обумовлюється поряд з іншими факторами недостатнім рівнем споживання ДГ. Крім того, висока частка валового нагромадження за руйнівного стану економіки свідчить про низьку ефективність використання цього нагромадження (тобто вкладених в економіку України інвестицій).
Валове нагромадження, окрім як складову використаного ВВП, можна розглядати окремим блоком. Аналізуючи структуру валового нагромадження, можна зробити висновок, що вона є досить позитивною. Це твердження базується на тому, що частка валового нагромадження основного капіталу (ВН) значно перевищує частку приросту матеріальних обігових коштів (у 1997 році в 11 разів). Це обумовлює створення економічних умов для технологічного та технічного вдосконалення виробництва, його розширеного відтворення.
Але варто наголосити, що в обсязі ВВП України має. місце негативна тенденція подальшого скорочення інвестицій на приріст основних фондів (з 27,4 % у 1992 році до 18,4 % у 1997 році). Це насамперед пояснюється продовженням тенденції скорочення капітальних вкладень, які складають близько 80 % у ВН, зменшенням бюджетного фінансування економіки. Поряд з цим у 1990-1994 роках у структурі ВВП мали місце негативні зміни в напрямі значного збільшення частки запасів матеріальних оборотних коштів (з 3,4 % до 11,6 %), що в умовах інфляційних очікувань обумовлювалося перетворенням запасів матеріальних ресурсів на засіб нагромадження вартості, отриманням підприємствами додаткових прибутків за рахунок їх дооцінки [23, 78].
У країнах зі стабільною ринковою економікою частка зміни запасів, як правило, не перевищує 0,5 % ВВП, і хоча останнім часом в Україні спостерігається тенденція скорочення запасів матеріальних обігових коштів (в 1997 році цей показник склав 1,7 % ВВП), розглядати це як виключно позитивну тенденцію не можна, оскільки причиною є нестача у підприємств обігових коштів, обумовлена відсутністю інвестування і кредитування. Разом з тим тривають суттєві зміни в структурі обігових коштів через кризу неплатежів і повязане з нею зменшення запасів сировини, матеріалів і збільшення запасів готової продукції у звязку із зниженням платоспроможного попиту юридичних і фізичних осіб.
Якщо розглядати сальдо експорту-імпорту, то останнім часом воно постійно є відємним (табл. 2.3), а у 1997 році не тільки залишилося відємним, але й питома вага його у використаному ВВП значно збільшилася порівняно з 1996 роком. Це обумовлювалося зменшенням експорту внаслідок падіння загальних обсягів виробництва, введенням російською стороною обмежень на українські товари, труднощами зі збутом неконкурентоспроможної продукції та високими цінами на неї.
Проаналізовані вище структура та динаміка основного показника соціально-економічного розвитку України визначені на основ