Правовое урегулирование обращения ценных бумаг
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
нку цінних паперів та унеможливлювала існування вторинного ринку);
в) акція не була документом, в якому закріплений комплекс прав акціонера.
Всі ці недоліки законодавства стали нездоланною перешкодою для активізації процесів акціонування державних підприємств і тим самим були однією з причин, що гальмували економічні реформи в країні. Законодавство України про цінні папери, прийняте в останні роки, повернуло акції притаманні їй ознаки класичного цінного паперу.
Зараз в Україні робиться все для того, щоб ефективно використати десятиріччями вироблений механізм традиційного акціонерного товариства і привести умови випуску та обігу цих цінних паперів у відповідність до міжнародних стандартів.
Зокрема, згідно з п. 2 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р., випуск акцій трудових колективів та акцій підприємств (організацій) в Україні припинений з 1 січня 1992 р. Усі емітовані до того часу акції трудових колективів і акції підприємств (організацій) можуть обертатися протягом пяти років, починаючи з 1 січня 1992 р., відповідно до умов їх випуску.
До закінчення вказаного строку підприємства (організації), що випустили такі акції, повинні купити їх або замінити іншими цінними паперами, передбаченими Законом "Про цінні папери і фондову біржу".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", акції можуть бути іменними та на предявника, привілейованими та простими. В іменній акції вказується імя особи, якій вона належить. Іменна акція може передаватись власником іншій особі на правах власності. У цьому випадку здійснюється передавальний запис і до акції вноситься імя її нового власника. Обіг іменної акції фіксується у реєстрі власників іменних цінних паперів, що ведеться акціонерним товариством або незалежним реєстратором. До реєстру має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.
Власником акції на предявника вважається кожна особа, яка володіє нею. У книзі реєстрації вказується загальна кількість таких акцій на предявника. Вони обертаються вільно.
Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.
Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим, у процентах до їх номінальної вартості, щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивіденду провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному ропі.
У випадку ліквідації акціонерного товариства за рахунок його майна спочатку задовольняються претензії кредиторів, потім претензії власників привілейованих акцій і, нарешті, претензії держателів простих акцій.
За обсягом своїх прав власники привілейованих акцій займають проміжне місце між власниками облігацій та власниками простих акцій. Однак при цьому важливо памятати, що правові статуси держателів облігацій і держателів акцій далеко не однакові.
Держателі облігацій це кредитори, які, придбавши вказані цінні папери, лише позичили акціонерному товариству певні кошти на строк і на умовах, зазначених в облігації, а держателі акцій е співвласниками акціонерного товариства. У випадку ліквідації товариства або його банкрутства законодавство України в першу чергу захищає інтереси кредиторів (власників облігацій) і лише після цього інтереси власників інших цінних паперів товариства.
В обмін на переваги при отриманні дивідендів власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Крім того, привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду акціонерного товариства. Доцільність встановлення цього десятивідсоткового барєру є досить спірною, оскільки він значно обмежує можливості акціонерного товариства в залученні додаткових коштів, необхідних для господарської діяльності, шляхом випуску привілейованих акцій, який є привабливим і для інвесторів (значні переваги й гарантії), і для товариств (не розпорошується контрольний пакет акцій, який дає право управління товариством). Такого обмеження не існує, наприклад у Росії, де сьогодні ринок привілейованих акцій характеризується більш низькою їх ціною порівняно з простими при рівній номінальній вартості (у 210 разів у різних емітентів); значною кількістю фінансових посередників, що бажають придбати привілейовані акції; досить швидким ростом ліквідності привілейованих акцій4.
Прості акції дають їх власникам, крім прав на одержання дивідендів і на участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, також право на участь в управлінні товариством. Однак при цьому слід підкреслити, що можливості акціонерів в управлінні товариством мають певні обмеження. Акціонери, наприклад, не мають права безпосереднього втручання в оперативне управління товариством, а можуть реалізовувати свої права тільки на загальних зборах, через одержання звітів тощо.
Акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування товариства та його місцезнаходження; найменування цінного паперу "акція"; її порядковий номер, дату випуску;
вид акції та її номінальну вартість; імя власника (для ?/p>