Правовое урегулирование обращения ценных бумаг
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
? на даний момент є потреба в капіталі. Чим різноманітніша, з точки зору субєктів і розмірів, структура заощаджень та інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.
Фінансовий ринок, поряд з великою кількістю всіляких ринків, що взаємодіють між собою, є складовою частиною загального ринкового простору. Поняття фінансового ринку охоплює різноманітні ринки, котрі складаються з багатьох інститутів. Кожний ринок має справу з певним типом зобовязань (цінних паперів), обслуговує певних його учасників 1 діє на певній території.
Всі ринки можна класифікувати за декількома критеріями.
За сферою поширення вирізняють світові, національні, регіональні та місцеві ринки.
Ринки поділяють також на первинні, тобто такі, на яких нові випуски зобовязань продаються та купуються вперше, і вторинні такі, на яких відбуваються подальші продаж і купівля непогашених зобовязань. Поділ на первинні та вторинні може бути здійснений для ринків, на яких обертаються зобовязання у вигляді цінних паперів, а також деяких видів позик та інших фінансових активів.
Головною особливістю первинного ринку цінних паперів, наприклад, є те, що інвестори, придбаючи цінні папери, свої грошові кошти передають безпосередньо емітенту цих паперів, а не іншому інвестору, попередньому їх власнику.
Вторинний ринок цінних паперів, у свою чергу, призначений для обміну раніше випущених фондових інструментів2 між інвесторами. Так, наприклад, якщо вперше випущені акції продаються та купуються лише на первинному ринку, то всі їх подальші купівлі та продажі здійснюються на вторинному ринку1.
Вторинні ринки не збільшують обсягу фінансових активів, але їх існування підвищує ліквідність фондових інструментів і тим самим сприяє розвитку первинного ринку.
Представники економічних наук пропонують свої критерії класифікації ринків. Зокрема, Н.С. Рязанова пропонує таку класифікацію в залежності від виду матеріальних та фінансових активів, які обертаються на певному ринку:
а) ринки матеріальних активів та ринки фінансових активів. На ринках матеріальних активів, які називають також ринками відчутних або реальних активів, обертаються товари та інше майно, на фінансових ринках частки капіталу (акції), облігації, векселі та інші вимоги на реальні активи;
б) ринки спот; ринки фючерсів. На першому з них купівля та продаж мають здійснюватись на умовах "спот", тобто протягом декількох днів. На другому до якоїсь певної дати в майбутньому. Значення фючерсних ринків, до яких належать ринки опціонів, в економічних умовах України зростає;
в) ринки грошей, тобто кредитних зобовязань тривалістю до одного року;
г) ринки капіталів, котрі є ринками довгострокових (понад один рік) кредитних зобовязань і часток капіталу акціонерних товариств;
д) ринки споживчого кредиту, де надаються позички на придбання споживчих товарів, на навчання та відпочинок тощо.
Слід відзначити, що деякі ринки, на яких обертаються досить однорідні матеріальні або фінансові активи, можуть входити до складу інших, більш обємних, ринків. Саме до такої категорії складних ринків і належить фінансовий ринок.
Поняття "фінансовий ринок" є дуже широким, оскільки воно охоплює не тільки фінансові звязки, але і значну кількість форм кредитних відносин.
Беручи до уваги форми обертання грошових ресурсів на фінансовому ринку, в його складі можна виділити ринок банківських кредитів і ринок цінних паперів.
Ринок банківських кредитів являє собою сукупність правовідносин, що виникають з приводу надання кредитними установами платних позик, які мають бути повернені. Платні позики надаються без оформлення спеціальних документів, які можуть самостійно продаватися, придбаватися чи погашатися.
Ринок цінних паперів являє собою сукупність відносин цивільно-правового характеру, що опосередковують рух капіталів у формі цінних паперів. Він доповнює у структурі фінансового ринку ринок банківських кредитів і тісно взаємодіє з ним.
Існує багато різновидів ринків, на яких можуть укладатися угоди щодо купівлі та продажу цінних паперів. Всі ці ринки являють собою складові частини єдиного ринку цінних паперів.
За способом організації торгівлі виділяють стихійний та організований фондові ринки.
Найбільш простою формою організації фондової торгівлі є стихійний ринок, схожий на звичайне ринкове місце, де продаються і купуються товари. Тут продавці та покупці, спілкуючись між собою, визначають рівень попиту та пропозиції на ті чи інші фондові цінності і укладають угоди безпосередньо один з одним. При цьому умови укладення угод, як правило, залишаються невідомими для інших учасників фондового ринку.
Організовані ринки, у свою чергу, існують у вигляді простих і подвійних аукціонних ринків.
Торгівля на простому аукціонному фондовому ринку здійснюється шляхом аукціону , під яким розуміється спосіб продажу товарів або цінних паперів на основі конкурсу покупців, за яким обєкт торгівлі попередньо виставляється для огляду та ознайомлення1. Прості аукціонні ринки функціонують тим успішніше, чим більш монополізовані продавці і чим більшим є попит на певні фондові інструменти.
Окрім простих аукціонів, для торгівлі фондовими цінностями можуть використовуватись і системи подвійної аукціонної торгівлі. В рамках таких систем змагання відбувається не тільки між по