Правові відносини та юридичні факти
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
а відання.
Компетенцію державного органу можна зобразити за такою схемою:
Владні повноваженняПредмет віданняЮридична відповідальністьЮридичні права для здійснення державних функцій (щодо обєктів управління);
Юридичні обовязки, що на нього покладаються (перед державою); права - можливості щодо виконання покладених функцій - збігаються з обовязками - необхідністю (повинністю) стосовно держави і зливаються в єдину правову категорію повноваженьГоловний напрямок діяльності, тобто основне функціональне призначення (наприклад, у міліції безліч прав і обовязків, а предмет відання - охорона громадського порядку) Настає за результатами роботи, за неналежне виконання повноважень або перевищення їх обсягу; разом з повноваженнями юридична відповідальність є елементом спеціального правового статусу державного службовця, зокрема посадової особи.
Юридичні повноваження (правообовязки) державного органу або його посадової особи - вид і захід владного впливу на учасника правових відносин з метою реалізації припису правової норми, досягнення певного соціально-корисного результату. Цей вплив спрямований на задоволення домагань уповноваженого субєкта або на винну особу.
Юридичні повноваження не можуть бути представлені як одне лише право або один лише обовязок. З одного боку, при здійсненні повноважень державними органом і посадовими особами центр ваги у співвідношенні прав і обовязків припадає на обовязки, оскільки за їх невиконання настає притягнення до юридичної відповідальності. З іншого боку, державний орган і посадові особи мають право вимагати відповідної поведінки від інших органів і осіб, а також їх невтручання в сферу своєї компетенції, встановлену державою. Тому юридичні повноваження постають як певні правообовязки (поєднання прав і обовязків) - покладені обовязки виконуються через користування наділеними правами. При формулюванні повноважень законодавець в одних випадках може перенести центр ваги лише на права, в інших лише на обовязки.
В своїх взаємовідносинах і відносинах з громадянами юридичні особи діють, як єдиний субєкт, внутрішня структура якого не має значення для виступаючим з ним в правовідносини.
Юридичні особи і громадяни беруть участь у відносинах, які регулюються різними галузями права. Однак умови при яких організації можуть бути визначені юридичними особами, порядок їх виникнення зупинка і суспільні принципи вступу у майнові відносини визнає громадським законодавством.
Різні субєкти вступають у правові відносини насамперед з метою задоволення певних своїх інтересів і потреб. Для досягнення поставлених цілей субєкти в рамках правових відносин шляхом реалізації своїх прав ї обовязків здійснює певні дії, чим досягається результат - обєкти правових відносин, за ради якого відбулися правові відносини.
2.2 Обєкти правовідносин, види обєктів
Визначення обєкта правовідносин - досить складне завдання. Характеризуючи обєкт, необхідно виходити з того, що правовідносини є особливими ідеологічними відносинами, шляхом яких норма права впливає на фактичні суспільні відносини. З цього випливає, що і норма права, і правовідносини мають своїм обєктом фактичні суспільні відносини.
Залежно від субєктивних прав і юридичних обовязків сторони будують свою поведінку. Ця поведінка має певну спрямованість, вона націлена на задоволення різноманітних законних інтересів особи, суспільства і держави.
У юридичній літературі існують різні погляди на розуміння обєкта правовідносин.
Так, моністична точка зору припускає наявність лише одного обєкта правовідносин - поведінку людини. Плюралістична ж позиція говорить про численність обєктів правовідносин. Під терміном „обєкт" у філософії розуміється те, що протистоїть субєкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності. У юридичних науках цей термін застосовується досить часто, але має свій зміст. Зокрема, обєкт правовідносин - це те, із приводу чого виникає, існує саме правове відношення.
Люди вступають у правовідносини з метою задоволення своїх різноманітних інтересів та потреб з приводу матеріальних і духовних благ.
Вони виступають обєктами правовідносин, досягнення яких здійснюється за допомогою субєктивних прав і обовязків.
Обєкт правовідносин - це ті реальні соціальні блага, які задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між субєктами виникають, змінюються чи припиняються субєктивні права та юридичні обовязки. (В. Гончаренко, стор.55)
Можна сказати, що обєкт правовідносин - це те реальне благо, на використання або охорону якого спрямовані субєктивні права й юридичні обовязки.
Саме з плюралістичної точки зору розрізняються таки види обєктів правовідносин, як предмети матеріально світу, послуги виробничого і невиробничого характеру, продукти духовної і інтелектуальної творчості та особисті немайнові блага. (В. Сухонос, стор.489).
Розрізняють такі види обєктів правовідносин:
- предмети матеріального світу: речі, цінності, майно, тощо. Речі - предмети природи в їх природному стані, а також створені в процесі трудової діяльності. До них належать засоби виробництва, предмети споживання. Цінності - гроші, акції, векселі, облігації, цінні документи (диплом, атестат). Купівля - продаж продуктів, промислових товарів, міна, дарування, спадкування - це лише деякі правовідносини, де обєктом є предмети матеріального світу;
- послуги виробничого і не