Правове регулювання інституту відводу в ході кримінального судочинства
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ВСТУП
Актуальність теми. Важливим кроком для розбудови України як правової держави стає вдосконалення законодавчої бази, якою закріплено правове становище громадян і організацій, а також встановлені гарантії реалізації й захисту їх прав і свобод, визначених Конституцією. Кожна людина, для визначення її прав і обовязків і для встановлення обґрунтованості предявленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.
Кримінальний процес це діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді) та інших учасників (субєктів) кримінального процесу, яка породжує, змінює, застосовує правовідносини з розкриття, розслідування і судового розгляду кримінальних справ відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства.
Тема є актуальною, оскільки учасники кримінального судочинства повинні забезпечити обєктивний, неупереджений судовий розгляд, а тому чітко знати про належне їм право відводу, підстави і порядок його вирішення. Адже саме в ході кримінального процесу вирішується питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності - суттєвого обмеження її прав та свобод.
Мета роботи полягає у дослідженні особливостей правового регулювання інституту відводу в цілому, так і окремих його видів та проведені аналізу.
Досягнення мети вимагає вирішення ряду завдань:
- визначити основний понятійний апарат інституту відводу;
- дослідити підстави та порядок відводу судді;
- дослідити правила відводу інших учасників процесу, а саме:
- проаналізувати підстави і порядок відводу дізнавача, слідчого та прокурора;
- проаналізувати підстави відводу представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача;
- проаналізувати підстави відводу перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання.
Обєктом дослідження є норми кримінально-процесуального законодавства, які регулюють інститут відводу.
Предметом дослідження є відводи: поняття та види відводу у кримінальному судочинстві.
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані наступні методи: діалектичний, аналізу та синтезу, формально-догматичний, системно-структурний. Діалектичний метод використано при визначенні причин виникнення інституту відводу. Використання методу аналізу та синтезу дозволило визначити підстави для відводу учасників кримінального процесу. За допомогою формально-догматичного методу проаналізовано зміст норм чинного законодавства. Системно-структурний метод дав змогу розділити відводи за видами, а також розглянути структуру відводів.
Теоретичну основу дослідження становлять нормативно правові акти, підручники, навчальні посібники, що стосуються теми Відводи: поняття і види у кримінальному судочинстві.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у курсовій роботі теоретичні висновки і рекомендації, розвивають наукові засади кримінально-процесуального законодавства та сприяють вдосконаленню практики застосування процесуальних норм. Матеріали та результати курсової роботи можуть бути використані при підготовці фахівців-юристів.
Структура даної роботи відповідає меті й основним завданням. Вона складається зі вступу, трьох розділів (Розділ 1. Інститут відводу в кримінальному судочинстві України; Розділ 2. Підстави та порядок відводу судді; Розділ 3. Відвід інших учасників процесу), які поділяються на підрозділи (3.1. Відвід дізнавача, слідчого та прокурора; 3.2. Відвід представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача; 3.3. Відвід перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання), висновків і списку використаних джерел.
У вступі зазначається актуальність даної теми, її мета, завдання, предмет, обєкт теми, методи дослідження, практичне значення цього дослідження. Перший розділ Інститут відводу в кримінальному судочинстві України дає інформацію про необхідність відводу учасників процесу, суть поняття відводу, основні джерела, які регулюють дане поняття. У другому розділі Підстави та порядок відводу судді описується правове регулювання питання відводу судді, порядок його вирішення. Третій розділ Відвід інших учасників процесу розкриває підстави й порядок відводу дізнавача, слідчого, прокурора, представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, перекладача, експерта, спеціаліста та секретаря судового засідання. У висновках викладено найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані у ході написання даної курсової роботи, а також дана відповідь на завдання, що поставленні у вступі роботи.
РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ ВІДВОДУ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
відвід кримінальне судочинство
Кримінально-процесуальна діяльність суттєво зачіпає права та законні інтереси учасників процесу. Кримінальне судочинство може бути джерелом підвищеної небезпеки для кожної особи і для судочинства в цілому, якщо воно не базується на демократичних і гуманних принципах або ці принципи тільки проголошені, але їх не додержують.
Злочин, який є предметом дослідження у кримінальній справі, завжди є подією минулого щодо діяльності слідства і суду. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд, прокурор не можуть спостерігати дослі?/p>