Право як спецСЦальне соцСЦальне явище
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? вСЦд обСФктивного до субСФктивного. Таким чином, доки норма права СФ загальною СЦ поширюСФться на всСЦ випадки конкретноi сфери життСФдСЦяльностСЦ - вона СФ обСФктивною. Основною ii вимогою СФ вСЦдповСЦднСЦсть соцСЦальним, економСЦчним, полСЦтичним та СЦн. факторам обСФктивноi дСЦйсностСЦ, що викликали ii до життя. Коли ж вона торкаСФться конкретноi ситуацСЦi СЦ реалСЦзуСФться в поведСЦнцСЦ субСФкта - вона стаСФ субСФктивною. ВСЦдтодСЦ вона повинна вСЦдповСЦдати вкладеному змСЦсту, конкретним обставинам випадку та адекватним вСЦдображенням змСЦсту в свСЦдомостСЦ.
Отже, субСФктивним право стаСФ в площинСЦ спСЦввСЦдношення матерСЦального буття СЦ суспСЦльноi свСЦдомостСЦ. Воно СФ саме таким, оскСЦльки характеризуСФ певнСЦ можливостСЦ (свободи), що належать субСФкту як учаснику суспСЦльного життя.
СубСФктивне право СФ закрСЦпленою правовими засобами можливСЦстю чинити активнСЦ дСЦi самостСЦйно; вимагати активних дСЦй вСЦд СЦнших субСФктСЦв; звертатись до держави за захистом прав.
СубСФктивний звязок являСФ собою закрСЦплену правом необхСЦднСЦсть певноi поведСЦнки.
РЖснуСФ звязок мСЦж обСФктивним СЦ субСФктивним в правСЦ.
СубСФктивне право передбачаСФ необхСЦднСЦсть закрСЦпленна в правових нормах держави, що мають обСФктивний характер. А ОбСФктивне право знаходить свою реалСЦзацСЦю через права СЦ обовязки громадян, вСЦдбиваСФться в iх свСЦдомостСЦ СЦ конкретизуСФться в iх поведСЦнцСЦ.
ПублСЦчне та приватне право.
РД рСЦзнСЦ критерСЦi подСЦлу права на публСЦчне СЦ приватне. Так, якщо певне право належить СЦндивСЦдовСЦ, як приватнСЦй особСЦ, то це сфера приватного права, якщо цСЦ права належать йому, як громадяниновСЦ, - публСЦчного права. КритерСЦСФм подСЦлу також може бути мета, на досягнення якоi скероване право. Якщо право скероване на СЦнтереси окремоi особи приватне право, якщо на метСЦ СФ задоволення СЦнтересСЦв держави або суспСЦльства вцСЦлому це сфера публСЦчного права. Отже, норми приватного права стосуються окремих громадян та iхнСЦх СЦнтересСЦв, норми публСЦчного права, насамперед, визначають функцСЦонування самоi державноi органСЦзацСЦi СЦ мають на метСЦ задоволення СЦнтересСЦв суспСЦльства.
Природне та позитивне право.
Природне право не СФ сукупнСЦстю норм формального права, а сукупнСЦстю моральних СЦ, водночас, правових вимог. Визнавання СЦснування природного права маСФ не тСЦльки теоретичне, але й практичне значення, бо коли СФ можливим наближення права до СЦдеi справедливостСЦ, то це може статися лише остСЦльки, оскСЦльки над позитивним правом стоiть вище право моральне, або природне право, яке служить для позитивного права одночасно основою, критерСЦСФм й СЦдеалом.
ПСЦд позитивним правом розумСЦСФмо всю сукупнСЦсть чинних правових норм певноi держави, а також сукупнСЦсть норм, якСЦ регулюють мСЦждержавнСЦ вСЦдносини. Сам термСЦн позитивне право означаСФ, по-перше, що це норми (правила), встановленСЦ або санкцСЦонованСЦ певним зовнСЦшнСЦм авторитетом СЦ якСЦ виконуються пСЦд впливом певного зовнСЦшнього впливу, а не з власноi волСЦ чи з моральноi свСЦдомостСЦ конкретноi особи. По-друге, позитивСЦзм права полягаСФ в тому, що його норми реально дСЦють СЦ впливають на поведСЦнку людей, тобто вони здСЦйснюють певний позитивний вплив.
Право як спецСЦальне соцСЦальне явище
Кожне суспСЦльство потребуСФ не лише системи пСЦдкорення, але й упорядкуванна системних вСЦдносин, тобто соцСЦального регулювання.
Воно здСЦйснюСФться за допомогою соцСЦальних норм - правил поведСЦнки загального характеру, що регулюють рСЦзнСЦ сфери суспСЦльних вСЦдносин, мають певний змСЦст СЦ забезпечуються рСЦзними засобами соцСЦального впливу.
СоцСЦальнСЦ норми можна розмежувати СЦ згрупувати таким чином.
За змСЦстом розрСЦзняють полСЦтичнСЦ, органСЦзацСЦйнСЦ, культурнСЦ, естутичнСЦ, технСЦчнСЦ та СЦншСЦ норми.
ПолСЦтичнСЦ норми регулюють вСЦдносини мСЦж класами, нацСЦями, народностями iх участь в органах державноi влади СЦ органСЦзацСЦi держави, вСЦдносин держави з СЦншими елементами полСЦтичноi системи суспСЦльства.
ОрганСЦзацСЦйнСЦ норми закрСЦплюють структуру, порядок створення СЦ дСЦяльностСЦ державних органСЦв СЦ об"СФднань громадян.
Норми культури - це правила культурноi поведСЦнки людей. В них вСЦдображуСФться духовний розвиток народу.
ЕстетичнСЦ норми встановлюють правила поведСЦнки людей в звязку з уявленнями про красоту людських вчинкСЦв (норм етикету).
ТехнСЦчнСЦ норми - правиланеобхСЦдного,доцСЦльного поводження людей зпредметами природи,знаряддями працСЦ та СЦншими технСЦчними засобами. До них належать СЦструкцСЦi про користування електропобутовими приладами, правила виконання певних будСЦвельних робСЦт, норми витрачення сировини, топлива та СЦншСЦ нормативи.
Норми права - норми, якСЦ встановлюються СЦ охороняються державою.
Норми моралСЦ - це норми, принципи, правила поведСЦнки, якСЦ склались в суспСЦльствСЦ пСЦд впливом громадськоi думки СЦ у вСЦдповСЦдностСЦ з обумовленими економСЦчним базисом уявленнями людей про добре, зле, обов"язок справедливСЦсть, честь тощо, СЦ забузпечуються в результатСЦ внутрСЦшнього переконання та засобами громадського впливу.
Звичаi - це норми, якСЦ склались СЦсторично, закрСЦпились у суспСЦльнСЦй практицСЦ в результатСЦ багаторазового застосування певного роду вСЦдносин СЦ ввСЦйшли в звичку дСЦй людини, колективу людей.
Дуже близькСЦ до звичаiв традицСЦi - способи поведСЦнки людей, соцСЦальних груп, якСЦ склались в суспСЦльствСЦ СЦ передаються з поколСЦння в поколСЦння.
Норми громадських органСЦзацСЦй - це норми, якСЦ встановлюються СЦ охороняються гром