Право промислової власності
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
Міністерство внутрішніх справ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології
Заочна форма навчання
Кафедра цивільно-правових дисциплін
Курсова робота
з навчальної дисципліни: "Право інтелектуальної власності"
на тему: "Право промислової власності"
Виконала;
Студентка групи
ПЗзб-09
Перевірив:
Євпаторія -2009
План
Вступ
1. Поняття промислової власності, її сутність та юридична природа
2. Обєкти правової охорони
3. Субєкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки та їх права
4. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Патент
5. Захист прав патентовласника. Правове становище патентних повірених
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Згідно зі ст.54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у звязку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Поняття (термін) інтелектуальна власність не є новим. Його походження повязано із середньовіччям, з Францією, де її законодавство кінця ХVIII сторіччя дало правове тлумачення цього феномена, виходячи з теорії природного права, яка одержала свій подальший і послідовний розвиток у працях видатних французьких філософів-просвітителів (Вольтера, Дідро, Гельвеція, Гольбаха, Руссо). Згідно з цією теорією право автора - власника будь-якого творчого результату є невідємним природним правом, яке виникає з природи творчої діяльності и існує незалежно від визнання цього права державною владою. Французький патентний закон від 7 січня 1791 р. наголошував, що будь-яка нова ідея, виголошена і здійснення якої може бути корисним суспільству, належить тому, хто її створив. Було б обмеженням прав людини не визнавати промислового винаходу власністю його творця.1 В науковий обіг цей термін увійшов у середині 50-х років XX століття.
У загальновживаному розумінні інтелектуальна власність - це право особи на результати розумової діяльності людини у науковій, художній, виробничій та інших сферах діяльності2.
Правові основи регулювання і захисту права інтелектуальної діяльності в Україні встановлені в Книзі четвертій Право інтелектуальної власності ЦК України, у Книзі пятій ЦК (глави 75, 76), в якій врегульовуються договірні відносини з приводу розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, численних законах і підзаконних нормативно-правових актах та міжнародних правових угодах.
Згідно зі ст.420 ЦК України, до обєктів права інтелектуальної власності належать:
літературні та художні твори;
компютерні програми;
компіляції даних (бази даних);
виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
раціоналізаторські пропозиції;
сорти рослин, породи тварин;
комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
комерційні таємниці.
Зазначена стаття містить чіткий перелік обєктів права інтелектуальної власності, який, до речі, не співпадає з таким за Господарським кодексом України. Стаття 154 ГК не містить серед них наукових відкриттів та раціоналізаторських пропозицій, бази даних. На мою думку, відсутність у переліку обєктів права інтелектуальної власності застереження, що даний перелік не є вичерпним, непередбачливо, адже можуть зявлятися і інші результати інтелектуальної, творчої діяльності, які будуть визнаватися обєктами вказаного права.
1. Поняття промислової власності, її сутність та юридична природа
Право інтелектуальної власності слід розглядати у двох значеннях: обєктивному та субєктивному. У субєктивному значенні право інтелектуальної власності являє собою субєктивне право (майнові або немайнові права) на інтелектуальний продукт, тобто певні правомочності творця або іншої особи стосовно інтелектуального продукту.
В обєктивному значенні право інтелектуальної власності - це система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення та використання інтелектуального продукту. Ця сукупність правових норм становить підгалузь цивільного права і складається з декількох правових інститутів: авторське право та суміжні права, право промислової власності (патентне право), інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу та їх продукції і послуг. Кожний з названих інститутів регулює суспільні відносини у певній сфері інтелектуальної власності, яка відрізняється як специфікою самого інтелектуального продукту, так і повязаними з нею особливостями його використання3.
Так, інститут авторського права та суміжних прав призначений для охорони результатів художньої творчості - творів науки, літератури та мистецтва (обєктів авторського права) а також групи обєктів, які зявляються з метою їх розповсюдження - виконання творів, фонограм та відеограм, програм теле- та радіомовлення (обєктів суміжних прав).
Інс