Право Интеллектуальной собственности (Украина) (WinWord (на укр. языке))
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ись власником права володСЦння, користування СЦ розпорядження майном, вСЦддавати майно в заставу й обтяжувати його СЦншими засобами, розпоряджатися ним СЦншим способом.
Право власностСЦ гнучке та еластичне. Це значить, що йому властива здатнСЦсть вСЦдновлятися в колишньому обсязСЦ, як тСЦльки його обмеження, що звязують, вСЦдпадуть.
Право власностСЦ вСЦдноситься до числа виключних прав. Це значить, що власник надСЦлений правом виключати вплив усСЦх третСЦх осСЦб на закрСЦплену за ним у вСЦдношеннСЦ приналежного йому майна сферу господарського панування, у тому числСЦ СЦ за допомогою засобСЦв самозахисту.
Сказане, проте, не означаСФ,що влада власника у вСЦдношеннСЦ приналежноi йому речСЦ безмежна. ВСЦдповСЦдно до дозволительноi спрямованостСЦ цивСЦльно-правового регулювання, власник дСЦйсно може чинити у вСЦдношеннСЦ свого майна будь-якСЦ дСЦi, що не суперечать законам СЦ СЦншим правовим актам. "асник зобовязаний вживати заходСЦв, що пСЦдтверджують шкоду здоровю громадян СЦ навколишньому середовищу, що може бути нанесений при здСЦйсненнСЦ його правСЦ. ВСЦн повинний утримуватися вСЦд дСЦй, що приносить занепокоСФння його сусСЦдам СЦ СЦншим особам, СЦ тим бСЦльше вСЦд дСЦй, що чиняться винятково з намСЦром заподСЦяти комусь шкоду. КрСЦм того, власник не повинний виходити за загальнСЦ межСЦ здСЦйснення цивСЦльних прав, встановлених ст.5 ЦК. На власника також покладаСФться обовязок у випадках, на умовах СЦ в межах, передбачених законом СЦ СЦншими правовими актами, допускати обмежене користування його майном СЦншими особами. ЗазначенСЦ обставини пСЦдлягають врахуванню при формулюваннСЦ загального визначення права власностСЦ. НарештСЦ, даючи визначення права власностСЦ, варто спиратися на загальне визначення субСФктивного цивСЦльного права, що поширюСФться СЦ на право власностСЦ. Щодо права власностСЦ, це загальне визначення повинно бути конкретизоване з урахуванням властивому праву власностСЦ специфСЦчних ознак.
Виходячи з ранСЦше викладених положень, дамо визначення субСФктивного права власностСЦ.
СУБРДКТИВНЕ ПРАВО ВЛАСНОСТРЖ - це система правових норм, що регулюють вСЦдносини по володСЦнню, користуванню СЦ розпорядженню власником приналежною йому рСЦччю за розсудом власника й у його СЦнтересах, а також по усуненню втручання всСЦх третСЦх осСЦб у сферу його господарськоi дСЦяльностСЦ.
У тих випадках, коли власник сам володСЦСФ СЦ користуСФться рСЦччю, йому для здСЦйснення свого права звичайно достатньо того, щоб третСЦ особи утримувалися вСЦд зазСЦхань на цю рСЦч. Але так буваСФ далеко не завжди. Щоб розпорядитися рСЦччю (продати ii, здати внайми, закласти СЦ т.д.), власник, як правило, повинний вступити у вСЦдношсини з якоюсь конкретною особою (наприклад, СЦз тим, хто хоче купити рСЦч, одержати ii в найм або в заставу).
Хоча шляхом встановлення вСЦдносин з конкретною особою власник СЦ здСЦйснюСФ своСФ право, iхнСФ регулювання виходить за межСЦ права власностСЦ, а сам власник виступаСФ пСЦд маскою продавця, наймодавця, заставника СЦ т.д. Якщо ж право власностСЦ порушено, то все залежить вСЦд того, чи зберСЦгаСФться це право чи нСЦ. Якщо зберСЦгаСФться,то вСЦдновлення порушених вСЦдношсин вСЦдбуваСФться за допомогою норм СЦнституту права власностСЦ. Якщо ж право власностСЦ не зберСЦгаСФться (скажемо, рСЦч знищена), то для вСЦдновлення порушених прав доведеться вдатися до норм СЦнших правових СЦнститутСЦв (наприклад, зобовязань СЦз заподСЦяння шкоди або страхового права). У такий спосСЦб норми, що утворюють СЦнститут права власностСЦ, знаходяться в постСЦйному контактСЦ СЦ взаСФмодСЦi з нормами СЦнших правових СЦнститутСЦв, як цивСЦльно-правових, так СЦ СЦншоi галузевоi приналежностСЦ. Зазначена обставина пСЦдлягаСФ врахуванню при виборСЦ правових норм, що регулюють ту або СЦншу дСЦлянку майнових вСЦдносин, у тому числСЦ СЦ вСЦдносин власностСЦ.
2. Поняття СЦ види права СЦнтелектуальноi власностСЦ
Право СЦнтелектуальноi власностСЦ - це сукупнСЦсть цивСЦльно-правових норм, що регулюють вСЦдносини, повязанСЦ з творчою дСЦяльнСЦстю. При цьому цивСЦльне право безпосередньо не регулюСФ самоу творчу дСЦяльнСЦсть, тому що процес творчостСЦ залишаСФться за межами дСЦi його норм. ФункцСЦi цивСЦльного права полягають у визнаннСЦ авторства на вже створенСЦ результати творчоi дСЦяльностСЦ, встановленнСЦ iхнього правового режиму, моральному СЦ матерСЦальному стимулюванню СЦ захисту прав авторСЦв СЦ СЦнших осСЦб, що мають авторськСЦ права.
АвторськСЦ, винахСЦдницькСЦ СЦ подСЦбнСЦ iм права звичайно називають винятковими, тобто абсолютними субСФктивними правами, що забезпечують iхнСЦм носСЦям правомочностСЦ на вчинення рСЦзноманСЦтних дСЦй з одночасною забороною всСЦм СЦншим особам чинити зазначенСЦ дСЦi.
ВинятковСЦ авторськСЦ СЦ подСЦбнСЦ iм права (право на винахСЦд, промисловий зразок, рацСЦоналСЦзаторську пропозицСЦю СЦ т.СЦн.) виникнули як реакцСЦя права на масове застосування товарно-грошових вСЦдносин у духовнСЦй сферСЦ, що дозволяСФ ставити знак рСЦвностСЦ мСЦж виключним правом СЦ правом власностСЦ, СЦ роздСЦл VI Закону Украiни Про власнСЦсть так СЦ називаСФться Право СЦнтелектуальноi власностСЦ.
Проте СЦнтелектуальна власнСЦсть маСФ свою СЦстотну специфСЦку, що полягаСФ в нематерСЦальнСЦй природСЦ обСФктСЦв права СЦнтелектуальноi власностСЦ, творчому характерСЦ працСЦ по iх створенню, тобто це СЦнститут власностСЦ на нематерСЦальнСЦ блага його субСФктСЦв. РЖ тут не зовсСЦм придатна класична трСЦада правомочностей власника, що здСЦйснюСФ звичайнСЦ майновСЦ права, оскСЦльки, вСЦдчужуючи, наприклад, обСФкт, своСФi СЦнтелектуальноi