Право власностСЦ юридичних осСЦб
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
нують двСЦ категорСЦi цього поняття: це економСЦчна категорСЦя власностСЦ - як матерСЦальна основа будь-якого суспСЦльства СЦ юридична категорСЦя власностСЦ - правове врегулювання економСЦчних вСЦдносин власностСЦ, яке СЦ породжуСФ утворення самого поняття тАЬправа власностСЦтАЭ.
1.1. "аснСЦсть як економСЦчна категорСЦя.
Право власностСЦ закрСЦплюСФ матерСЦальну основу будь-якого суспСЦльства - економСЦчнСЦ вСЦдносини власностСЦ. Тому вСЦдносини власностСЦ СЦ право власностСЦ - взаСФмоповязанСЦ категорСЦi. Право власностСЦ СФ юридичним вираженням, формою закрСЦплення економСЦчних вСЦдносин власностСЦ. Тому, необхСЦдно вияснити, що таке власнСЦсть в економСЦчному значеннСЦ СЦ якСЦ правовСЦ форми ii реалСЦзацСЦi.
ВласнСЦсть це ставлення певних осСЦб до матерСЦальних благ як до своiх, як до тих, що належать iм. ВСЦдповСЦдно всСЦ СЦншСЦ особи вСЦдносяться до цих благ як до чужих, до тих, що iм не належать. Можна сказати, що власнСЦсть це вСЦдносини мСЦж людьми з приводу матерСЦальних благ, якСЦ полягають в приналежностСЦ цих благ одним особам (чи iх колективам) СЦ у вСЦдчуженнСЦ вСЦд них всСЦх СЦнших осСЦб. ПриналежнСЦсть чи привласнення матерСЦальних благ СФ сутнСЦстю вСЦдносин власностСЦ, що складаються з iх приводу мСЦж людьми.
Привласнення - двоСФдиний процес, який полягаСФ насамперед в тому, що суспСЦльство вСЦдвойовуСФ у природи певнСЦ блага СЦ перетворюСФ iх на свою користь. Однак акт привласнення цим не закСЦнчуСФться. Його продовженням служить розподСЦл вСЦдвойованих у природи благ мСЦж членами суспСЦльства, причому цей процес здСЦйснюСФться одночасно.
Виробництво матерСЦальних благ СФ змСЦстом процесу СЦ завжди носить суспСЦльний характер. Без виробництва не може бути привласнення так як не можливо привласнити те, що не вироблено, чого не СЦснуСФ в природСЦ.
Привласнення включаСФ в себе наступний пСЦсля виробництва розподСЦл добутих суспСЦльством матерСЦальних благ мСЦж окремими особами, групами осСЦб, класами чи всСЦм суспСЦльством. Проходить вСЦн як в формСЦ безпосереднього розподСЦлу, так СЦ в формСЦ обмСЦну продукцСЦСФю СЦ товарами мСЦж виробниками СЦ споживачами.
Привласнення продукту закСЦнчуСФться в процесСЦ виробничого чи особистого його вжитку, а тому привласнення - це цСЦлий процес, який включаСФ виробництво, розподСЦл, обмСЦн СЦ споживання матерСЦальних благ. ВзаСФмодСЦя всСЦх цих елементСЦв названого процесу утворюСФ СЦсторично визначену форму привласнення, сукупнСЦсть вСЦдносин власностСЦ, а точнСЦше, форми реалСЦзацСЦi вСЦдносин власностСЦ в дСЦяльностСЦ людей.
ВласнСЦсть в економСЦчному значеннСЦ СЦ СФ СЦсторично визначена суспСЦльна форма привласнення матерСЦальних благ СЦ насамперед засобСЦв виробництва.
ЗмСЦст економСЦчних вСЦдносин власностСЦ як стану привласнення приналежностСЦ матерСЦальних благ певним особам полягаСФ в iх можливостСЦ використати таке майно незалежно вСЦд будь-чиСФi волСЦ, виключно за своiм бажанням, усуваючи вСЦд нього всСЦх СЦнших осСЦб, чи допускаючи iх до власних матерСЦальних благ знову-таки за своiм бажанням. Можна сказати, що мова йде про встановлення власником повного господарського вСЦдання над майном, яке йому належить.
ПравовСЦ форми реалСЦзацСЦi вСЦдносин власностСЦ. Правове оформлення чи регулювання вСЦдносин власностСЦ складаСФться з таких норм, якСЦ, по-перше, встановлюють саму можливСЦсть (чи неможливСЦсть) приналежностСЦ матерСЦальних благ певним особам, юридично закрСЦплюючи економСЦчний (фактичний) стан iх привласнення. До них, наприклад, вСЦдносяться конституцСЦйнСЦ (державно-правовСЦ) правила про форми власностСЦ, якСЦ визначаються СЦ охороняються державою, а також адмСЦнСЦстративно-правовСЦ СЦ цивСЦльно-правовСЦ норми про способи набуття СЦ припинення прав на майно. По-друге, правила, якСЦ встановлюють характер СЦ межСЦ поведСЦнки власникСЦв майна, якСЦ охороняються законом, тобто iх повноваження, якСЦ оформлюють конкретнСЦ можливостСЦ господарчого вСЦдання над майном. Це цивСЦльно-правовСЦ норми про повноваження власникСЦв СЦ СЦнших власникСЦв майна.
РЖ по-третСФ, правовСЦ способи захисту власникСЦв матерСЦальних благ вСЦд посягань СЦнших осСЦб на привласнене ними майно (норм цивСЦльного, адмСЦнСЦстративного, кримСЦнального права про захист вСЦдносин власностСЦ).
УсСЦ перерахованСЦ правила - рСЦзногалузевСЦ, оскСЦльки економСЦчнСЦ вСЦдносини власностСЦ регулюються нормами рСЦзних галузей права, хоча провСЦдна роль належить цивСЦльно-правовим нормам.
1.2. Юридичне поняття власностСЦ.
Правове врегулювання економСЦчних вСЦдносин власностСЦ породжуСФ утворення права власностСЦ, за допомогою якого стверджуСФться панування власника над не належним йому майном та його повноваження з володСЦння, користування та розпорядження.
В юридичнСЦй науцСЦ термСЦн тАЬправо власностСЦтАЭ вживаСФться в обСФктивному СЦ субСФктивному значеннях.
1.2.1. Право власностСЦ в обСФктивному значеннСЦ - це сукупнСЦсть правових норм якСЦ регулюють вСЦдносини власностСЦ у тСЦй чи СЦншСЦй правовСЦй системСЦ. ОбСФктивне право складаСФться з норм, якСЦ закрСЦплюють володСЦння, користування СЦ розпорядження майном, а також норми, якСЦ охороняють СЦ захищають права власностСЦ вСЦд протиправних дСЦй третСЦх осСЦб.
Отже, право власностСЦ в обСФктивному розумСЦннСЦ СФ одним з найважливСЦших правових СЦнститутСЦв цивСЦльного права. З допомогою правових норм, що входять до його складу, не лише закрСЦплюються матерСЦальнСЦ блага за конкретним субСФктом, а й регулюСФться порядок набуття СЦ припинення права власностСЦ, здСЦйснення володСЦння, користування СЦ розпорядження майном, а також захист законних прав власника.
Природа цього СЦнституту маСФ комплексний характер, оскСЦль