Geum.ru


Пошкодження з позицСЦi патологСЦi

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



СЦяльностСЦ до тканин притСЦкаСФ менше кровСЦ, обмСЦн речовин у них знижений, клСЦтини зменшу-ються в обСФмСЦ.

АтрофСЦя вСЦд тиску розвиваСФться при стисненнСЦ органа пухлиною, рубце-вими злуками, аневризмою судини. Наприклад, при обтурацСЦi (закупорцСЦ) сечовода каменем сеча накопичуСФться в нирковСЦй мисцСЦ, стискуСФ паренхСЦму нирки, яка поступово атрофуСФться, замСЦщуСФться сполучною тканиною - виникаСФ гСЦдронефроз.

АтрофСЦю вСЦд недостатностСЦ кровопостачання найчастСЦше спостерСЦгають при атеросклерозСЦ судин у людей похилого вСЦку.

Нейротична атрофСЦя розвиваСФться при порушеннСЦ (СЦннервацСЦi, найчастСЦше скелетних мязСЦв. Прикладом може бути ураження спинного мозку при полСЦо-мСФлСЦтСЦ чи травмСЦ.

АтрофСЦя вСЦд дСЦi фСЦзичних СЦ хСЦмСЦчних факторСЦв виникаСФ пСЦд впливом променевоi енергСЦi у кСЦстковому мозку СЦ статевих залозах. РадСЦоактивний йод викликаСФ атрофСЦю щитоподСЦбноi залози. Тривале лСЦкування кортикостероiдами призводить до атрофСЦi кори наднирникових залоз.

Якщо атрофСЦя виражена помСЦрно, то при усуненнСЦ ii причини вСЦдновлю-СФться структура ураженого органа.

3. Некроз

Некроз, або мСЦсцева смерть - це загибель окремих клСЦтин, дСЦлянок тканин, частини органа чи цСЦлого органа в живому органСЦзмСЦ. При цьому в них повнСЦстю СЦ незворотно припиняСФться обмСЦн речовин, внаслСЦдок чого вони втрачають усСЦ функцСЦi. Цей процес проходить декСЦлька стадСЦй:

  1. паранекроз змСЦни ще можуть бути зворотними;
  2. некробСЦоз - незворотнСЦ змСЦни;
  3. смерть клСЦтини;
  4. автолСЦз - розпад мертвого субстрату пСЦд дСЦСФю гСЦдролСЦтичних ферментСЦв. Причини некрозу рСЦзноманСЦтнСЦ. Загибель тканин може бути викликана механСЦчними (травма), термСЦчними (опСЦки, вСЦдмороження) факторами; СЦонСЦзуючим випромСЦнюванням, хСЦмСЦчними речовинами (кислоти, луги), порушенням нервовоi СЦ судинноi трофСЦки тканин. До некрозу може призвести вплив токсинСЦв при СЦнфекцСЦйних (дифтерСЦя, туберкульоз) СЦ неСЦнфекйцСЦйних захворюваннях та патоло-гСЦчних станах (уремСЦя).

Основними ознаками некрозу СФ незворотнСЦ змСЦни ядер СЦ цитоплазми клСЦтин. У процесСЦ некробСЦозу клСЦтини втрачають воду, ядра зморщуються й ущСЦльнюються - розвиваСФться карСЦопСЦкноз. НуклеСЦдовСЦ кислоти у виглядСЦ окремих грудочок виходять з ядра в цитоплазму, ядро розпадаСФться (карСЦорексис). НарештСЦ ядерна речовина розчиняСФться - настаСФ карСЦолСЦзис. В некротизованих клСЦтинах ядер нема, СЦ це СФ однСЦСФю з основних ознак некрозу.

РЖдентична динамСЦка некротичних змСЦн спостерСЦгаСФться СЦ в цитоплазмСЦ - в нСЦй розвиваються плазморексис СЦ плазмолСЦз. НарештСЦ, розчиняСФться вся клСЦтина - вСЦдбуваСФться цитолСЦз. При некрозСЦ СЦнтерстицСЦальноi тканини ii основна речовина набрякаСФ СЦ розплавляСФться, волокнистСЦ структури ущСЦльнюються або також розплавляються. УтворенСЦ в результатСЦ загибелСЦ тканин з бСЦлкових та жирових зерняток, залишкСЦв ядерноi субстанСЦi, безструктурнСЦ гомогеннСЦ некротичнСЦ маси мають назву некротичного детриту. НекротизованСЦ тканини вСЦдрСЦзняються вСЦд навколишнСЦх за консистенцСЦСФю, кольором, запахом.

За зовнСЦшнСЦми ознаками розрСЦзняють:

  1. сухий (коагуляцСЦйний) некроз;
  2. вологий (колСЦквацСЦйний) некроз;
  3. гангрену;
  4. секвестр;
  5. СЦнфаркт.

При сухому некрозСЦ змертвСЦлСЦ дСЦлянки сухСЦ, ущСЦльненСЦ, глинисто-жовтого або сСЦро-жовтого кольору. МСЦкроскопСЦчно спостерСЦгають карСЦопСЦкноз, карСЦорексис, плазморексис. Сухий некроз характерний для туберкульозу, сифСЦлСЦсу, лСЦмфогра-нуломатозу, ревматичних захворювань.

При вологому некрозСЦ змертвСЦлСЦ дСЦлянки розчиняються з перетворенням iх у дрСЦбнозернисту емульсСЦю або рСЦдку непрозору масу. Прикладами вологого некрозу може бути сСЦре розмякшення мозку (СЦшемСЦчний СЦнсульт, змертвСЦння тканин плода при його антенатальнСЦй смертСЦ - мацерацСЦя).

При гангренСЦ змертвСЦлСЦ тканини, що перебувають у контактСЦ з навколиш-нСЦм середовищем, набувають сСЦро-бурого або навСЦть чорного кольору (залежно вСЦд змСЦн кровяного пСЦгменту).

Волога гангрена СФ наслСЦдком проникнення в змертвСЦлСЦ тканини мСЦкроор-ганСЦзмСЦв. Розпад тканин викликаСФться банальною гноСФрСЦдною флорою (стафСЦ-лококи, стрептококи), а також анаеробними мСЦкроорганСЦзмами.

ДеякСЦ з гнильних бактерСЦй утворюють у тканинах гази, якСЦ проникають як у мертвСЦ, так СЦ в живСЦ тканини. У цих випадках при пальпацСЦi вСЦдчувають характерне потрСЦскування - крепСЦтацСЦю (газова гангрена).

Волога гангрена найчастСЦше розвиваСФться в тканинах, багатих рСЦдиною. РЗi виникненню передують порушення кровообСЦгу (венозний застСЦй) та лСЦмфообСЦгу (набряк, лСЦмфостаз). Ця гангрена ускладнюСФ запальнСЦ процеси в легенях, кишках при обструкцСЦi артерСЦй брижСЦ (тромбоз, емболСЦя), а також у дСЦтей, хворих на кСЦр (нома).

Особливою формою СФ анаеробна гангрена - самостСЦйне СЦнфекцСЦйне захво-рювання, яке викликаСФться групою певних мСЦкроорганСЦзмСЦв. Вона виникаСЦ найчас-тСЦше при вогнепальних та СЦнших пораненнях з масивною деструкцСЦСФю мязСЦв та розтрощенням кСЦсток.

Суха гангрена, або мумСЦфСЦкацСЦя, виникаСЦ в тих випадках, коли змертвСЦлСЦ тканини, що розташованСЦ на поверхнСЦ тСЦла, вСЦддають вологу в навколишне середовище, висихають, стають ушСЦльненими. При цьому кров дифундуСФ в навко-лишнСЦ змертвСЦлСЦ тканини, кровяний пСЦгмент в них розкладаСФться СЦ в присутностСЦ сСЦрководню перетворюСФться в сСЦрчасте залСЦзо. Саме тому змертвСЦлСЦ тканини набувають чорного кольору. Прикладами сухоi гангрени можуть бути змертвСЦння кукси пупкового канатика у новонародженого, марантична (стареча) гангрена. НайчастСЦше суха гангрена виникаСФ на кСЦнцСЦвках в результатСЦ СЦшемСЦчного коа