Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб
Податок на доходи фізичних осіб стягується безпосередньо з доходів платників - фізичних осіб.
З 1 січня 2004 року в Україні вступив в дію Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №. № 889 - IV.
Згідно цього Закону платниками податку являються:
резиденти, яки отримують доходи як з джерел походження з території України, так і за кордоном;
нерезиденти, які отримують доход з джерел їх походження на території України.
Резиденти сплачують податок із усіх доходів - отриманих із джерелом їхнього походження як в Україні, так і за кордоном (якщо інше не передбачене договорами про запобігання подвійного оподатковування, укладеними Україною). При цьому в них залишається можливість врахувати податок, сплачений за кордоном, при визначенні в декларації річної суми податку, що підлягає сплаті в бюджет (якщо це передбачено відповідними міжнародними договорами України). Нерезидент платить податок також по діючому сьогодні принципу - тільки з доходів, одержаних в Україні.
Обєкт оподатковування є загальний місячний оподатковуваний доход (ЗМОД) фізичної особи. Перелік доходів, що включаються до складу ЗМНД, закріплений в п.4.2 Закону про податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п. п.4.2.1 ст.4 Закону про податок з доходів фізичних осіб до складу ЗМОД включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані (виплачені) платникові податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Обовязок по нарахуванню, утриманню і сплаті податку з доходів фізичних осіб покладена на роботодавців, які виплачують заробітну плату найманим робітникам. Усі ці особи - підприємства, установи, організації, а також приватні підприємці, що використовують найману працю, - визначені в Законі як "податкові агенти".
При оподаткуванні доходів у виді заробітної плати з нарахованої заробітної плати віднімаються суми пенсійного збору і внесків у фонди загальнообовязкового державного соціального страхування, що стягуються за рахунок доходу найманого робітника (тобто утримання). Таким чином, податок з доходів стягується із суми зарплати за винятком усіх "соціальних" утримань (пенсійні внески, "безробіття", "тимчасова непрацездатність") та соціальної пільги. .
Доходи в іноземній валюті. При нарахуванні доходів в іноземній валюті їхня сума перераховується в гривни за курсом НБУ, що діє на момент одержання таких доходів.
Доходи в негрошовій формі. При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах податок утримується з вартості нарахування, визначеної за звичайними цінами і помноженої на коефіцієнт, що розраховується за формулою:
ДО =100: (100-Сн),
де: ДО - доход фізичної особи, нарахований у не грошовій формі; Сн - ставка податку.
Такий порядок нарахування доходу застосовується у тому випадку, якщо доход саме нараховується в негрошовій формі (наприклад, у вигляді надання працівникові оздоровчої путівки). Якщо ж мова йде про погашення зобовязань по заробітній платі, з якої податок вже утриманий, то використання коефіцієнта буде зайвим (приведе до подвійної сплати податку). Тобто не повинний застосовуватися коефіцієнт, якщо виплачується в натуральній формі зарплата на руки (за винятком податку і всіх "соціальних" утримань).
При цьому сума негрошового доходу, визначена за звичайною ціною, збільшується на:
1) суму ПДВ, якщо субєкт господарювання, що нараховує доход, є платником ПДВ (мова йде про те, що при передачі товару фізичній особі фактично відбувається його продаж з нарахуванням ПДВ, і в ціні товару, відповідно, повинний "сидіти" ПДВ; цей ПДВ при нарахуванні податку не виключається);
2) суму акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.
Таким чином, оподатковуванню (включенню в ЗМОД) підлягає сума нарахованої заробітної плати за винятком соціальних утримань та соціальної пільги.
Для більшості видів доходів, включаючи заробітну плату, ставка податку складе:
с 1 січня 2004 року - 13% від обєкт оподатковування (7.7 ст.7 Закону про податок на доходи з обліком і.22.3 ст.22 цього ж Закону);
с 1 січня 2007 року - 15% від обєкта оподатковування (7.1 ст.7 Закону про податок на доходи).
До того ж та сама ставка застосовується як по основному місцю роботи, так і по сумісництву.
Правда, окремі види специфічних доходів обкладаються податком по своїх ставках. Так, наприклад, максимальна ставка податку 26% (з 1 січня 2007 року - 30%) встановлена для доходів нерезидентів, доходів, отриманих як призи, а також у виді спадщини від спадкодавця-іноземця.
Законом уведене нове поняття в оподатковуванні громадян, як "податковий кредит". П
податковий кредит включає різні виплати, здійснені громадянином протягом року.
Прикладом податкового кредиту є частина витрат на оплату утворення, лікування, на добродійність, сплату відсотків по іпотечному кредиту тощо. Отож, на суму податкового кредиту платник зможе зменшити свій річний оподатковуваний доход у Декларації про доходи.
З одного боку, це нововведення дозволяє багатьом громадянам якоюсь мірою зменшити суму податку до сплати за рахунок життєво необхідних витрат. З іншої - ускладнює декларування і розрахунок податку. Платникові прийдеться збирати розрахункові документи і вести облік витрат.
Законом передбачені обмеження по одержанню права на податковий кредит і види витрат, що можуть бути включені в