Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
?) наступного місяця.
Обовязок по нарахуванню, утриманню і сплаті податку в бюджет, у залежності від виду доходу, покладається або на податкового агента, або на самого платника.
Податковий агент зобовязаний нараховувати, утримувати і сплачувати податок при виплаті фізичній особі доходів у вигляді заробітної плати, а також інших доходів із джерелом їхнього походження з України. Законом передбачені наступні терміни сплати податку в бюджет податковими агентами:
одночасно з представленням документів на одержання засобів для виплати доходів - у випадку виплати доходу податковим агентом за рахунок засобів, отриманих на ці цілі в банку;
не пізніше одного банківського дня, що випливає за удень виплати, - у випадку виплати доходу в негрошовій формі або готівкою з каси (треба розуміти, за рахунок готівкового виторгу);
не пізніше 30 календарних днів, що випливають за місяцем нарахування доходу, - якщо доход нараховується, але не виплачується.
Утримані суми податку перелічуються на розподільні рахунки в територіальних органах Держказначейства по місцезнаходженню податкового агента - юридичної особи і його філій. Якщо податковий агент - фізична особа, то перерахування здійснюється по місцю його реєстрації в податкових органах.
Платник податку зобовязаний самостійно сплатити податок у випадку одержання іноземних доходів, а також доходів від осіб, що не є податковими агентами (у тому числі від простих громадян).
Термін сплати на підставі річної декларації - протягом 30 календарних днів після одержання податкового повідомлення, у якому податковий орган визначить податкове зобовязання платника, виходячи з поданої їм декларації (абз. другий п. п.5.3.1 ст.5 Закону № № 2181). Для деяких видів доходу Законом встановлені інші терміни сплати податку (як, наприклад, у випадку з доходами від надання нерухомості в оренду).
Сплата податку здійснюється по податковій адресі платника, яким, згідно 1.14 Закону, вважається місце постійного або переважного проживання платника податку або ж місце податкової реєстрації.
Законом передбачений обовязок платників подавати річну декларацію. Називається вона - декларація про майнове положення і доходи.
Правда, подавати її в обовязковому порядку зобовязані не всі громадяни. Згідно п. п.18.2 Закону, декларацію можуть не подавати громадяни, що одержували доходи винятково від податкових агентів, зобовязаних звітувати по податку з доходів фізичних осіб у встановленому порядку. Тобто громадяни, що одержують доходи тільки у виді заробітної плати, декларацію можуть не подавати взагалі.
Причому незалежно від розміру заробітної плати по сумісництву, адже вже не буде "шкали по основному місцю роботи" і "20% - за сумісництвом", буде "скрізь 13%".
Утім, ті платники, що захочуть скористатися правом на податковий кредит, усе-таки будуть змушені подать декларацію. Інакше про податковий кредит прийдеться забути назавжди - на наступний рік він не переноситься. До декларації повинні бути прикладені документи, що підтверджують факт понесення витрат, що дають право на податковий кредит.
Декларацію зобовязані подавати ті фізичні особи, що не потрапили під дію звільняючих л.18.2 Закону, тобто одержували свої доходи не тільки від податкових агентів, що звітують по податку з доходів фізичних осіб. Це, наприклад, громадяни, що одержують доходи від надання своєї нерухомості в оренду іншим фізичним особам.
Термін представлення податкової декларації фізичними особами встановлений п. п.4.1.4 "м" ст.4 Закону № 2181 - до 1 квітня року, що випливає за звітним.
Декларація може бути заповнена як самим платником особисто, так і уповноваженою особою з дотриманням вимог, установлених п.18.5 Закону.
Зробити платникові сприяння в заповненні декларації може і податковий орган. Для цього платникові потрібно не пізніше ніж за місяць до граничного терміну представлення декларації (тобто до 1 березня) звернутися з запитом у відповідний податковий орган, що, у свою чергу, зобовязаний надати безоплатну допомогу. Відмовлення посадової особи податкового органа надати допомогу звільняє платника податку від якої-небудь відповідальності за неповне або неправильне заповнення декларації (п.18.10 Закону).
Для платників податку і податкових агентів міра відповідальності за порушення, допущені при нарахуванні, утриманні і сплаті податку на доходи фізичних осіб визначена ст.17 Закону № 2181.
Принциповою новацією Закону є те, що він установлює відповідальність держави в особі органів податкової служби і Держказначейства:
за порушення термінів представлення розрахунку суми зайво сплаченого податку, у тому числі в результаті застосування права на податковий кредит (відповідальність несе відповідний податковий орган);
за порушення термінів повернення суми зайво сплаченого податку або заниження його розміру (відповідальність несе відповідний орган Держказначейства).
За неповне або несвоєчасне повернення суми зайво сплаченого податку, у тому числі в результаті застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються наступні штрафи:
при затримці до 30 календарних днів, що випливають за останнім днем граничного терміну повернення суми зайво сплаченого податку - у розмірі 10% такої суми;
при затримці від 31 до 90 календарних днів - у розмірі 50%;
при затримці від 91 календарного дня - у розмірі 100%.
Причому, якщо посадові особи державних органів, на яких покладе?/p>