Порівняльні конструкції у творах В. Симоненка
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
?ми міри й ступеня, напр.: Такий я щасливий, як віл під обухом…(Б.Лепкий);
в) порівняння-фразеологізми, співвідносні з підрядними обставинними причини, напр.: Мотря видивилась на нього, ніби вухам своїм віри не йняла (Панас Мирний); г) порівняння-фразеологізми, співвідносні з підрядними означальними, напр.: Но сей служивий таку веремію підняв, як чорт в лотоках (І.Котляревський).
Отже, порівняння-фразеологізми за своїми ж синтаксичними функціями співвідносяться з різними типами підрядних порівняльних речень, причому не тільки найпоширеніших обставинних способу дії та міри й ступеня, але й причини, означальних тощо.
Розділ 2. Порівняльні конструкції у творах Василя Симоненка
Порівняльна конструкція складається з 3-ох компонентів: субєкт порівняння, обєкт порівняння й основа порівняння, які сукупно становлять єдине структурно-семантичне ціле.
Термін "порівняння" має кілька значень. По-перше, він означає акт думки, спрямований на встановлення тотожності, схожості і відмінності, по-друге, під цим терміном розуміють мовну конструкцію, що реалізує цей пізнавальний акт. В такій конструкції виділяють два основні і необхідні компоненти: перший предмет чи явище, ознаки якого ми пізнаємо, розкриваємо за допомогою іншого пізнаваний компонент або субєкт порівняння.
Другий предмет чи явище, що має яскраво виражені і відомі нам ознаки, які для нього є характерними в певних умовах або взагалі, внаслідок цього використовується для характеристики пізнаваного обєкт порівняння.
Серед обєктів порівнянь можна виділити такі назви:
1) тварини;
2) птахи;
3) рослини;
4) явища природи;
5) людина;
6) побутові речі;
7) абстрактні поняття;
8) військові реалії;
9) поняття, повязані з релігійним міфологічним світосприйняттям.
Досить часто у творах Василя Симоненка зустрічаються порівняння де обєктом є назви тварин.
Субєктами порівнянь у таких конструкціях виступають лексеми, що називають осіб, їх особливості, окремі абстрактні поняття:
" Я, мов миша, пірнув в гарбузи,
Ніби заєць, помчав через луки" [14;106].
Вдале порівняння хлопця Івасика, де він біжить, немов на свято і ще й його вибрикування прирівнюється до лошатка:
"Біг Івасик, немов на свято,
І вибрикував, як лоша,
І, напевне, була у пятах
Пелюсткова його душа" [14; 24].
Рідше автор використовує порівняння, обєктом яких є птахи:
"І люди шли байдуже, мов лелеки,
Із косами дідівськими на лан…" [15; 45],
В порівняннях, де обєктами порівняння є рослини, спостерігаємо, що субєктами виступають люди, предмети, явища природи, в основі може бути предикативна ознака. Ще одна порівняльна конструкція в нашій уяві змальовує струнку, вродливу дівчину, яка, тікаючи з своїм коханим, стала серед поля тополею:
"Ми з ним тікали, і серед поля
Отут я стала немов тополя" [14; 40]
В іншій конструкції ми бачимо ніби скаргу, гнів на прожите життя, яке було потрощене:
"Моє життя потрощене, мов жито,
Ціпами божевілля і злоби" [14; 97].
Також у творах В. Симоненка певною мірою можна виділити порівняння, де обєктом є трава, а субєктом є ознака людини:
"Спало, де впало, їло що мало, та, мов трава, росло" [14; 149],
"Є такі, що тихо жити вміють,
Гнуться під вітрами, як трава" [15; 30].
У творах чимала кількість порівнянь, де обєктами виступають люди. Часто зустрічаємо саме такі обєкти, як брати, сестри, сусід, мати, друг, дівчина:
"Немає тих доріг, де закипілась мука,
- Де відчай і журба ходили, мов брати, -
Нові шляхи кладуть твої онуки,
Нове життя прийшло у їх хати" [15; 35],
"Були зі мною сум і самота
та ще нудьга й докута, ніби сестри" [15; 59],
"Був певен, що батько лишній,
Крикливий, немов сусід…" [14; 26],
"Ти була мені наче мати,
Ти служила мені як могла…" [15; 89],
"Ніхто мене, як друг, не привіта" [15; 58],
"Десь на горизонті хмара-хустка
Манить в даль, мов дівчина у сад, І весни такі пахучі згустки
Розплескалися об голубий фасад" [15; 36].
У вірші "Матері" ми бачимо, що обєктом виступає мати, де автор звеличує свою матір, бере в неї приклад з життя для саме, показує її наставницею, що саме так, як вона це правильно:
"Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти ,як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть" [14; 22].
В уяві письменника різні реалії життя асоціюються із явищами природи. Субєктами виступають людина - "Жінка в мене, як грім, була" [14; 102]; цифри в зіницях - "…Жваві цифри стрибають в зіницях, як зорі" [15; 29].
Частіше зустрічаються порівняння з предикативною основою:
"За третім ударом впали двері,
І враз ніби сонце сяйнуло в печері" [14; 157],
"Щоб устать, ніби зірка, сіянням окута
Твоїх подвигів гордих й незлічених бід [15; 94].
Зустрічаються порівняння, де обєктом є шабля, а субєктом в цьому випадку є частина тіла:
"І я затискую руку, мов шабля у тій руці" [14; 28].
Це порівняння інформує про силу, міцність і, в першу чергу, про злість, яку стиснула людина в руці.
По-різному інтерпретує письменник слово хмари:
"А над нею плинуть хмари, ніби думи,
Повн