ПорСЦвняльний аналСЦз особливостей судових систем РЖзраiлю й НСЦмеччини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки Украiни
Ужгородський нацСЦональний унСЦверситет
Юридичний факультет
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
ПОРРЖВНЯЛЬНИЙ АНАЛРЖЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУДОВИХ СИСТЕМ РЖЗРАРЗЛЮ Й НРЖМЕЧЧИНИ
Ужгород 2010
ЗМРЖСТ
РоздСЦл СЦ. МировСЦ суди РЖзраiлю
РоздСЦл СЦСЦ. ЦентральнСЦ суди РЖзраiлю
РоздСЦл СЦСЦСЦ. РЖзраiльськСЦ спецСЦалСЦзованСЦ суди
РоздСЦл iv. АналСЦз особливостей судовоi системи НСЦмеччини
Список використаних джерел та лСЦтератури
РОЗДРЖЛ РЖ. МИРОВРЖ СУДИ РЖЗРАРЗЛЮ
Серед СЦзраiльських правознавцСЦв вСЦдсутня СФдина думка про чисельнСЦсть судових СЦнстанцСЦй в РЖзраiлСЦ, проте бСЦльшСЦсть з них подСЦляють суди на два основних види: звичайнСЦ цивСЦльнСЦ та спецСЦалСЦзованСЦ суди. ДСЦяльнСЦсть перших регламентуСФться законами, прийнятими законодавчою владою. Вони дСЦють на постСЦйнСЦй основСЦ, а при ухваленнСЦ рСЦшення iх компетенцСЦя не обмежуСФться. СпецСЦалСЦзованСЦ ж суди утворюються на основСЦ спецСЦальних законСЦв СЦ для розгляду певного кола справ, вони схожСЦ з звичайними цивСЦльними судами своСФю постСЦйнСЦстю.
ЗвичайнСЦ цивСЦльнСЦ суди бувають трьох рСЦвнСЦв. Вони вСЦдрСЦзняються один вСЦд одного обСФмом своiх повноважень.
МировСЦ суди: до iхньоi компетенцСЦi входить розгляд правопорушень СЦ кримСЦнальних справ невеликоi суспСЦльноi небезпеки, термСЦн покарання за скоСФння яких не перевищуСФ 7 рокСЦв позбавлення волСЦ або штраф, сума якого визначаСФться судом. Вони займаються справами, повязаними з володСЦнням землею, нерухомСЦстю, обСФктами на зразок дСЦлянок, каналСЦв та СЦн., А також правом iх користування, незалежно вСЦд вартостСЦ землСЦ та ii приналежностСЦ. КрСЦм того, в компетенцСЦю цих судСЦв входить розгляд цивСЦльних позовСЦв, наприклад, про компенсацСЦю шкоди, оренди, позики СЦ т.д. МировСЦ суди формуються рСЦшенням мСЦнСЦстра юстицСЦi. КСЦлькСЦсть суддСЦв залежить вСЦд чисельностСЦ населення мСЦста, в якому вони утворюються. В одному судСЦ може розглядатися бСЦльше одноСФi справи, позики СЦ т.д. МировСЦ суди формуються рСЦшенням мСЦнСЦстра юстицСЦi. КСЦлькСЦсть суддСЦв залежить вСЦд чисельностСЦ населення мСЦста, в якому вони утворюються. В одному судСЦ може розглядатися бСЦльше одноСФi справи, але лише в рСЦзних залах суду. Залежно вСЦд важливостСЦ справи, суддя мирового суду маСФ право збСЦльшити склад суддСЦв. Суддею мирового суду може бути будь-який випускник нацСЦонального або СЦноземного юридичного вузу з обовязковою практикою в областСЦ юриспруденцСЦi не менше 2 рокСЦв СЦ наявнСЦстю дозволу на такого роду дСЦяльнСЦсть.
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ЦЕНТРАЛЬНРЖ СУДИ РЖЗРАРЗЛЮ
ЦентральнСЦ суди: компетенцСЦi цих судСЦв регламентуються Законом "Про суди" 1957 р. Вони займаються будь-яким цивСЦльними або кримСЦнальними справами, розгляд яких не входить до компетенцСЦi мирових судСЦв. Серед справ, якСЦ проходять через центральнСЦ суди, можна вСЦдзначити наступнСЦ:
- КримСЦнальнСЦ справи, покарання за вчинення яких передбачаСФ термСЦн вСЦд 3 рокСЦв до довСЦчного увязнення або штраф розмСЦром понад 600 тис. шекелСЦв. Серед таких злочинСЦв, наприклад, вбивство, розбСЦйний напад, згвалтування, торгСЦвля наркотиками тощо;
- Справи, повязанСЦ з землею, яка СФ приватною власнСЦстю, розгляд яких не входить в компетенцСЦю мирових судСЦв. Треба вСЦдзначити, що питання про землю СФ досить актуальним СЦ центральним у суперечцСЦ мСЦж арабами СЦ СФвреями;
- АпеляцСЦi на рСЦшення мирових судСЦв, так як центральнСЦ суди вправСЦ скасувати або змСЦнити такСЦ рСЦшення;
- Справи, повязанСЦ з виборами, у тому числСЦ скарги громадян на мСЦнСЦстра внутрСЦшнСЦх справ як посадову особу, що вСЦдповСЦдаСФ за вибори;
- ЦивСЦльнСЦ справи, повязанСЦ зСЦ спадкуванням, пСЦклуванням, опСЦкунством СЦ т.д.
Хоча закон передбачаСФ розгляд справ у центральному судСЦ з одним суддею, пункт 15 Закону "Про суди" 1957 визначаСФ коло справ, розгляд яких вимагаСФ присутностСЦ не менше 3 суддСЦв. Серед таких справ:
- Злочини, за вчинення яких передбачаСФться покарання термСЦном бСЦльше 10 рокСЦв, довСЦчне увязнення або вища мСЦра;
- Справи, поданСЦ на апеляцСЦю пСЦсля рСЦшення спецСЦальних або мирових судСЦв;
- Справи, якСЦ розглядаються судом у складСЦ 3 суддСЦв за вказСЦвкою голови центрального суду або виконуючого його обовязки. ЦентральнСЦ суди утворюються рСЦшенням мСЦнСЦстра юстицСЦi, який визначаСФ мСЦсця iхнього утворення, а також число суддСЦв, що розглядають справи в даних судах. У цих судах може працювати будь-який суддя, який пропрацював не менше 4 рокСЦв у мирових судах. Закон перераховуСФ певнСЦ вимоги до кандидатСЦв на посаду суддСЦ, серед них, наприклад те, що кандидат повинен бути зареСФстрований в якостСЦ адвоката СЦ займатися адвокатською дСЦяльнСЦстю або мати стаж роботи в якостСЦ викладача в юридичному вузСЦ. Оскаржувати рСЦшення центрального суду можна тСЦльки у Верховному судСЦ в двох випадках: за згодою голови Верховного суду або одного з його суддСЦв, або у випадку якщо рСЦшення центрального суду мСЦстить положення про можливСЦсть апеляцСЦi.
Вищий суд РЖзраiлю СФ органом першоi СЦнстанцСЦi, вСЦн дСЦСФ на основСЦ спецСЦального закону СЦ формуСФться парламентом краiни (Кнесетом). Законом визначаСФться також обсяг повноважень суду та його склад. ВСЦн включаСФ 14 суддСЦв, якСЦ обирають, у свою чергу, голову суду. Для розгляду справ необхСЦдна присутнСЦсть не менше трьох суддСЦв, при цьому голова суду маСФ право збСЦльшити склад засСЦдають до 5 або 6, в залежностСЦ вСЦд складностСЦ справи, що розглядаСФться.
НеобхСЦдно пСЦдкреслити що назва Вищого суду змСЦнюСФться в залежностСЦ вСЦд виду справ, якСЦ вСЦн розглядаСФ. Так, якщо суд розглядаСФ апеляцСЦю, вСЦн носить назву АпеляцСЦйног