ПорСЦвняльний аналСЦз особливостей судових систем РЖзраiлю й НСЦмеччини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? суду, а якщо обСФктом його розгляду СФ скарги громадян на державнСЦ органи, то вСЦн називаСФться Вищим судом юстицСЦi. ОстаннСЦй дСЦСФ на основСЦ Закону "Про суди" 1957 р. СЦ положення "Про суди" 1940 р. КрСЦм того, в РЖзраiлСЦ досСЦ дСЦють регламенти Вищого суду вСЦд 1937 р., якСЦ регулюють внутрСЦшнСЦй розпорядок суду. Ст. 7 (а) Закону "Про суди" 1957 закрСЦплюСФ повноваження Вищого суду юстицСЦi. Вищий суд займаСФться справами, розгляд яких не входить до компетенцСЦi СЦнших судСЦв.
Членом Вищого суду може бути будь-який суддя, стаж роботи якого не менше 5 рокСЦв, а також зареСФстрований адвокат зСЦ стажем роботи не менше 10 рокСЦв, 5 з яких вСЦн пропрацював у судСЦ. КрСЦм того, викладачСЦ права СЦ будь-який працСЦвник органСЦв правосуддя можуть стати членами Вищоi суду на пСЦдставСЦ спецСЦального розпорядження мСЦнСЦстра юстицСЦi.
РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. РЖЗРАРЗЛЬСЬКРЖ СПЕЦРЖАЛРЖЗОВАНРЖ СУДИ
СпецСЦалСЦзованСЦ суди утворюються на пСЦдставСЦ спецСЦального закону та для розгляду певних справ. НаявнСЦсть цих судСЦв вСЦдображаСФ специфСЦку СЦзраiльського суспСЦльства, де СЦснують рСЦзнСЦ релСЦгСЦйнСЦ та етнСЦчнСЦ течСЦi, визнанСЦ державою.
Серед спецСЦалСЦзованих судСЦв можна видСЦлити наступнСЦ:
- РелСЦгСЦйнСЦ суди, якСЦ пСЦдпорядковуються мСЦнСЦстерству у справах релСЦгСЦi СЦ бувають двох рСЦвнСЦв: первиннСЦ спецСЦалСЦзованСЦ суди та апеляцСЦйнСЦ суди, якСЦ розглядають спСЦрнСЦ скарги на рСЦшення перших. РЗх дСЦяльнСЦсть регламентуСФться нормами релСЦгСЦйного права. У СФвреiв суди називаються Божими судами, у мусульман - шарСЦатськими, а у кожного з християнських течСЦй СФ свСЦй церковний суд. До 1964 р. справи друзСЦв (своСФрСЦдна мусульманська течСЦя) вирСЦшувалися в мусульманських шарСЦатських судах, а пСЦсля визнання iх окремими вони утворили своi шарСЦатськСЦ суди. До компетенцСЦi релСЦгСЦйних судСЦв входить вирСЦшення питань у галузСЦ сСЦмейного права. Треба пСЦдкреслити, що закон надаСФ громадянам право вибору суду для вирСЦшення своiх справ;
- ВСЦйськовСЦ суди, якСЦ подСЦляються на суди для вСЦйськовослужбовцСЦв та надзвичайнСЦ суди. Весь персонал перших складаСФться з офСЦцерСЦв з юридичною освСЦтою. Вони розглядають справи, вчиненСЦ вСЦйськовослужбовцями, такСЦ як вСЦдхилення вСЦд вСЦйськовоi служби або порушення вСЦйськового статуту. Серед такого роду судСЦв СФ спецСЦальний для вищих чинСЦв армСЦi, морськСЦ суди, якСЦ формуються тСЦльки пСЦд час вСЦйни. НадзвичайнСЦ суди утворюються пСЦд час надзвичайного стану СЦ розглядають справи, якСЦ стосуються державноi безпеки. ЦСЦ суди надСЦленСЦ такими ж повноваженнями, як мировСЦ СЦ центральнСЦ суди. ВСЦйськовСЦ суди вСЦдрСЦзняються тим, що вони вСЦдносяться до мСЦнСЦстерства оборони, а не до мСЦнСЦстерства юстицСЦi;
РОЗДРЖЛ IV. АНАЛРЖЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУДОВОРЗ СИСТЕМИ НРЖМЕЧЧИНИ
НСЦмеччина одна з небагатьох краiн РДвропи, яка, виходячи з фСЦлософського погляду про подСЦл державноi влади на три складовСЦ гСЦлки, конституцСЦйно проголосила суди як судову владу (ст. 92 Основного закону ФНР). Судова система НСЦмеччини унСЦкальна тим, що вона побудована за територСЦально-галузевим принципом СЦ являСФ собою автономнСЦ, з внутрСЦшньо СЦСФрархСЦчними рСЦвнями судовоi пСЦрамСЦди. КонституцСЦйною основою такоi органСЦзацСЦi СФ ст. 95 Основного закону ФРН, яка зафСЦксувала галузеву юрисдикцСЦю вершини судових органСЦзацСЦй, якСЦ здСЦйснюють цСЦ функцСЦi. ЗгСЦдно з частиною першою зазначеноi статтСЦ в федерацСЦi засновуються: Федеральна судова палата, Федеральний адмСЦнСЦстративний, Федеральний фСЦнансовий, Федеральний трудовий, Федеральний соцСЦальний суди як вищСЦ судовСЦ СЦнстанцСЦi. Кожна з пСЦрамСЦд маСФ СЦСФрархСЦчнСЦ структури рСЦзних рСЦвнСЦв СЦ поСФднуСФ суди земель (складовСЦ частини краiни) та ФедерацСЦi. Однак треба зауважити спочатку, що самостСЦйнСЦсть СЦСФрархСЦчних органСЦзацСЦй галузевих судСЦв не СФ перешкодою однаковостСЦ в правозастосуваннСЦ. Про це потурбувався мудрий нСЦмецький законодавець, який у частинСЦ третСЦй тСЦСФi ж ст. 95 указав на те, що для забезпечення СФдностСЦ правосуддя створюСФться зСФднаний сенат для зазначених судСЦв. Це не стСЦльки структурна установа, скСЦльки процедурне зСЦбрання керСЦвникСЦв вищих галузевих судСЦв СЦ суддСЦв цих судСЦв, якСЦ займаються правовою проблемою на рСЦвнСЦ своСФi галузевоi юрисдикцСЦi. СлСЦд звернути увагу ще на одну концептуальну ознаку судоустрою - територСЦальна органСЦзацСЦя судовоi системи у багатьох випадках не спСЦвпадаСФ з адмСЦнСЦстративно-територСЦальним подСЦлом держави, особливо в галузях спецСЦальноi юрисдикцСЦi. БСЦльше того нСЦмцСЦ географСЦчно подСЦлили розташування центрСЦв галузевих юрисдикцСЦй судовоi системи краiни. Наприклад, Федеральний конституцСЦйний СЦ Федеральний верховний суд у Карлсруе, Федеральний суд з трудових справ СЦ Федеральний суд з соцСЦальних справ у КасселСЦ, Федеральний адмСЦнСЦстративний суд у БерлСЦнСЦ, Федеральний фСЦнансовий суд у МюнхенСЦ.
Основна кСЦлькСЦсть справ розглядаСФться в судах звичайноi (загальноi) юрисдикцСЦi, якСЦ становлять рСЦзноманСЦтну систему цивСЦльноi СЦ кримСЦнальноi юрисдикцСЦi. Можна сказати, що ця система складаСФться з чотирьох рСЦвнСЦв судСЦв СЦ усерединСЦ себе ще маСФ розгалуженСЦсть. До того ж блок судСЦв цивСЦльноi юрисдикцСЦi не збСЦгаСФться з блоком судСЦв кримСЦнальноi юрисдикцСЦi, що значно вСЦдрСЦзняСФ органСЦзацСЦю судСЦв звичайноi юрисдикцСЦi в НСЦмеччинСЦ вСЦд органСЦзацСЦi судСЦв загальноi юрисдикцСЦi в УкраiнСЦ, коли розгляд майже всСЦх судових справ акумульований в одних судах.
У позовнСЦй юрисдикцСЦi з цивСЦльних справ СЦснуСФ два види судСЦв першоi СЦнстанцСЦi: дСЦльничнСЦ суди (iх в обСФднанСЦй НСЦмеччинСЦ 551) СЦ земельнСЦ суди (лангерихти iх 94). Судочинство у дСЦльничних судах здСЦйснюСФться суддею-професСЦоналом одноособ